Право на практиці

В Україні отримати компенсацію за пошкоджене внаслідок війни житло неможливо без внесення права власності до Державного реєстру речових прав (ДРРП). Про це йдеться в роз’ясненні експертки з оцінки майна Людмили Сімонової.

За її словами, багато громадян досі вважають достатнім паперове підтвердження права власності. Втім чинне законодавство вимагає саме витяг з електронного реєстру — без нього компенсаційна процедура не запускається.

Коли отримати довідку просто

Найменше проблем виникає у власників, чиє житло вже внесене до ДРРП. У такому разі достатньо звернутися до ЦНАПу, нотаріуса або скористатися застосунком «Дія», щоб отримати необхідну виписку.

Складніше власникам нерухомості, придбаної або приватизованої до 1 січня 2013 року — до запуску електронного реєстру. У таких випадках інформація зберігається в архівній (паперовій) частині БТІ і її потрібно перенести в електронну систему.

Які документи потрібні

Для внесення відомостей до реєстру необхідні:

• паспорт та ідентифікаційний код власника (або співвласників);
• правовстановлюючі документи на житло (договір купівлі-продажу, дарування, спадщини, свідоцтво про приватизацію тощо).

Державний реєстратор має перенести з архіву БТІ реєстраційний номер та дату первинної реєстрації права власності.

Техпаспорт: коли він не потрібен

Сімонова звертає увагу: вимога деяких ЦНАПів або нотаріусів обов’язково надавати техпаспорт БТІ часто є незаконною.

Такий документ потрібен лише у винятковому випадку — коли у правовстановлюючих паперах відсутня інформація про загальну та житлову площу об’єкта. Якщо ці дані є, громадяни мають право вимагати прийняття документів без додаткових довідок або письмову відмову.

Черги та подорожчання довідок

Окрема проблема виникла у Києві влітку 2025 року, коли міське БТІ відмовилося від електронних довідок і перейшло на паперові. Це спричинило нові черги та скарги на зростання вартості послуг.

Наразі заявку можна подати електронною поштою БТІ, однак готову довідку доведеться отримувати особисто. Термін очікування зазвичай становить близько місяця, а вартість усіх процедур може сягати еквівалента 300–400 доларів.

Якщо БТІ знищене

У регіонах, наближених до фронту, ситуація складніша — частина архівів БТІ втрачена. У такому разі алгоритм дій залежить від наявних документів:

• якщо оригінал правовстановлюючого документа зберігся — можна звертатися до реєстратора;
• якщо документ втрачено — варто шукати дублікат у нотаріуса або органі приватизації;
• якщо нічого не залишилося — майже єдиний шлях — звернення до суду.

Суди, як зазначає експертка, зазвичай стають на бік заявників, особливо коли є додаткові докази володіння житлом (квитанції за комунальні послуги, листування, свідки).

Якщо житло на окупованій території

Власникам, які виїхали з тимчасово окупованих територій без документів, радять звертатися до чинних на підконтрольній території ЦНАП та органів місцевого самоврядування для відновлення паперів.

Однак у випадках, коли нерухомість не була внесена до ДРРП і відсутні будь-які документи, процедура відновлення через суд залишається складною і потребує вагомих доказів.

Головне правило

Експерти наголошують: перш ніж претендувати на компенсацію за пошкоджене житло, власник має:

• відновити документи на право власності (за потреби);
• внести відомості до ДРРП;
• отримати офіційну виписку з реєстру.

Лише після цього документи можна подавати на розгляд компенсаційної комісії.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що банки та податкові органи дедалі частіше запитують у клієнтів додаткові підтвердження походження коштів.

Читайте також: З окупації вдалося врятувати молоду маму з немовлям: історія порятунку у межах ініціативи «Bring Kids Back UA»

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.