Поки мешканці столиці дедалі частіше стикаються з аваріями в будинках – проривами труб, зупинками ліфтів і перебоями з теплом – у Деснянському районі Києва вирішили зробити ставку не на ремонти, а на швидкість реагування. Район виділяє майже 12,6 мільйона гривень на роботу цілодобових диспетчерських служб, які контролюватимуть житлові будинки Троєщини та Лісового масиву. Про це стало відомо із системи публічних закупівель Prozorro.

Йдеться про постійний моніторинг ситуації у багатоповерхівках – систему, яка має запобігати великим аваріям ще до того, як вони перетворяться на масштабну проблему.

Що саме оплачують мешканці

Комунальне підприємство з обслуговування житлового фонду замовляє роботу 35 диспетчерських комплексів. Вони працюватимуть безперервно – 24 години на добу, без вихідних і свят.

До обов’язків диспетчерів входить:

• дистанційний контроль роботи ліфтів;

• нагляд за інженерними мережами будинків;

• контроль протипожежної сигналізації;

• гучномовний зв’язок із мешканцями;

• оперативна координація аварійних бригад;

• прийом і обробка звернень у режимі реального часу.

Фактично саме ці служби першими реагують, коли мешканці серед ночі телефонують через прорив батареї, затоплення або зупинку ліфта.

Чому питання стало критичним саме зараз

Остання зима показала слабкі місця столичної інфраструктури. Морози, перебої з електроенергією та зношені комунікації часто запускають «ефект доміно», коли одна несправність тягне за собою кілька нових аварій.

Особливо це відчутно у великих спальних районах. Троєщина та Лісовий масив – це сотні панельних будинків 80–90-х років із застарілими мережами та ліфтовим обладнанням. Тут навіть невелика поломка може швидко перерости у масштабну проблему для десятків під’їздів.

Саме тому диспетчер сьогодні – це вже не просто оператор телефону, а центр управління аварійними ситуаціями, який визначає пріоритети виїздів і координує роботу служб.

Скільки це коштує

Послуги планують надавати до 28 лютого 2027 року. Загальна сума контракту – 12,69 млн гривень.

У середньому це:

• трохи більше 1 млн грн на місяць;

• постійна готовність системи реагування для десятків тисяч мешканців району.

Фінансування здійснюється з коштів підприємства, тобто фактично з квартирної плати мешканців.

Чому це важливо для міста

Комфорт у мегаполісі визначають не лише нові сквери чи ремонти в центрі. Найчастіше він залежить від непомітної роботи служб, які не допускають надзвичайних ситуацій у житлових будинках.

Коли система працює – її не помічають. Але варто їй зупинитися, і мешканці одразу відчувають наслідки: холодні батареї, затоплені під’їзди або години очікування допомоги.

Фактично місто платить за швидкість реакції – щоб аварія не стала катастрофою раніше, ніж прокинеться весь район.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у Київській області відбулося чергове засідання оперативного штабу Ради оборони регіону. На ньому заслухали доповіді військових, силовиків, керівників районів та профільних служб, підкресливши важливість злагодженої та професійної роботи в умовах воєнних викликів.

Читайте також: Утричі перевищена доза анестезії зупинила серце: у Києві судитимуть пластичного хірурга за смерть 28-річної пацієнтки

Фото: Колаж «Київщини 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.