Звичайна побілка швидко змивається дощем. Як зробити стійкий розчин із вапна, що вбереже дерева від морозобоїн, грибків і шкідників.

Лютий та березень — найнебезпечніші місяці для саду. У цей час сонце вже припікає, а вночі ще тримаються морози. Через такі перепади кора на деревах лопається, і в цих тріщинах одразу з’являються хвороби та шкідники. Звичайна побілка водою з вапном тут не допоможе, бо вона змиється після першого ж дощу. Щоб по-справжньому врятувати дерева, потрібно приготувати спеціальну суміш, яка триматиметься на стовбурах і захищатиме сад до самої весни. Главред розповість саме про таку побілку.

Чому дерева потрібно білити саме в лютому або березні
Температурний контраст — найнебезпечніший ворог для дерев. Кора дерева, як шкіра людини, нагрівається на сонці. У лютневий день температура повітря може бути -5 °C, але темний стовбур нагрівається до +15 °C. Під корою “прокидається” життя, починається сокорух, а коли сонце сідає — температура стрімко падає. Вода в клітинах замерзає, перетворюється на лід і розриває кору зсередини. Це і є морозобоїни.

Побілка працює як дзеркало: білий колір відбиває промені й не дає стовбуру перегріватися.

Як приготувати стійку побілку на основі вапна
Купувати готову садову фарбу зручно, але для великого саду це може бути затратно. Суміш, приготовлена власноруч, — це не лише дешевше, а й можливість контролювати склад.

Щоб приготувати розчин, потрібно взяти 2–3 кг гашеного вапна на 10 літрів води. Для стійкості побілки варто додати:

Глину — 1 кг на 10 літрів розчину. Вона робить суміш пластичною, дає можливість заповнити мікротріщини та створити “дихаючий” шар.
Клей ПВА — приблизно 200 г на відро. Він створює тонку плівку, яка відштовхуватиме вологу. Більше додавати не потрібно, оскільки кора не зможе “дихати”.
Шпалерний клей — 100–150 г на відро. Він розроблений для утримання матеріалів на вертикальних поверхнях, а також має протигрибкові властивості.
Казеїновий клей — 50 г. Із цим варіантом побілка може триматися навіть до наступної зими.
Молоко або сироватку — 1–2 л на відро. Білки діятимуть як природний клей. Це “бабусин” метод, який працює краще за звичайну воду.
Чому не варто додавати сіль
Дехто радить додавати кухонну сіль, щоб покриття стало твердішим. Проте сіль — це хлорид натрію. Коли дощі змиють побілку, вона опиниться в ґрунті під деревом. Засолення пригнічує корисну мікрофлору та заважає корінню всмоктувати воду. Автор відео категорично не рекомендує використовувати сіль у саду.

Захист від вологи та хвороб
Автор також радить:

Щоб вода скочувалася зі стовбура, додайте 50 г оліфи або рослинної олії. Можна натерти половину бруска господарського мила — воно покращує прилипання та створює несприятливе середовище для шкідників.

Для боротьби з грибками можна додати мідний купорос (300 г на 10 л). Його потрібно розчинити у теплій воді, постійно помішуючи. Якщо в саду багато лишайників чи моху, замість мідного можна використати залізний купорос, хоча колір побілки може стати жовтуватим.

Як правильно наносити побілку
Перед побілкою варто очистити стовбур від моху та старої кори, яка лущиться. Робити це потрібно у вологу погоду, коли кора м’яка. Сміття обов’язково слід зібрати та спалити. Білити потрібно не лише сам стовбур, а й основи скелетних гілок.

Для старих дерев краще використовувати широку щітку, щоб втирати розчин у всі шпаринки. Для молодих дерев із ніжною корою варто зменшити концентрацію вапна або використовувати біле агроволокно, щоб уникнути хімічних опіків.