В’ячеслав Саулко, який очолив Переяслав у 2020 році з мінімальним відривом, замість об’єднання громади фактично оголосив їй війну – і сьогодні результати цього протистояння можуть шокувати навіть бувалих слідчих.

Знущання з культурної спадщини, приховані від НАЗК храми та космічні суми на банківських рахунках, кулачні бої в стінах міськради – це далеко не повний список скандальних витівок мера. Нічний домашній арешт став лише закономірним наслідком зухвалого стилю управління. Але чи зупинить це політичний хаос у громаді?

Як стародавнє місто стало заручником амбіцій однієї людини? І чому за так звані «господарські потреби» мешканцям громади доводиться розплачуватися власним спокоєм? Щоб розібратися в цій історії, ми зібрали найскандальніші моменти каденції Саулка в одному матеріалі рубрики «Політика без фільтрів».

Політичний старт: розкол громади та зачинені двері

В’ячеслав Саулко «дорвався» до влади у 2020 році, втім його перемога не мала нічого спільного з тріумфом: мінімальний відрив від опонента вже тоді кричав про розкол у симпатіях жителів. Вячеслав Саулко від «Слуги народу» набрав 2540 голосів (29,24%), тоді як Тарас Костін від «Європейської солідарності» – 2497 (28,75%).

Судячи з результатів голосування, чимала частина громади категорично не хотіла бачити Саулка в кріслі мера. Проте замість того, щоб шукати компроміси та об’єднувати людей, новий очільник одразу обрав шлях жорсткого пресингу й конфронтації.

Перші ж роки його керівництва ознаменувалися публічними сварками з волонтерами, які елементарно вимагали прозорості, та старостами сіл, які відчули на собі «залізну руку» переяславської мерії.

Відома волонтерка Інна Марченко публічно звинуватила В’ячеслава Саулка в тому, що міська влада просто «забула, що в країні війна». Вона вщент розкритикувала пріоритети витрат, наголосивши на критичній нестачі підтримки для військових.

На чергову порцію критики в соцмережах мер Переяслава відреагував звинуваченнями у «замовності». Крім того, за словами В’ячеслава Саулка, більшість  хейтерів у Facebook – це платні боти, які «дестабілізують» його роботу.

Згодом мерія взагалі зачинила двері для преси. Журналісти місцевих видань били на сполох через систематичний недопуск на засідання та публічні заходи.

Складається враження, що Саулко створив собі ілюзію комфортного «закритого клубу», де бюджетні рішення ухвалюються кулуарно. Але цей «гнійник» неминуче мав прорватися. І вибух стався тоді, коли мер поклав око на історичні землі.

«Чорна археологія» на кістках: злочин під виглядом благоустрою

Одним із найстрашніших епізодів для мешканців Переяслава стали роботи на території Військового містечка (колишнього Свято-Вознесенського монастиря) – пам’ятки національного значення. Коли під приводом «благоустрою» туди загнали комунальну техніку, ніхто й у страшному сні не міг уявити, що ковші екскаваторів почнуть вивертати на поверхню людські черепи та рештки священнослужителів.

Саулко тоді виправдовувався: мовляв, місту терміново потрібен водопровід. Але тут його спіймали на гарячому. Керівник КП «Переяслав-Хмельницьке УВКГ» спростував слова мера, заявивши, що їхня комунальна техніка там узагалі не працювала. А депутат Бориспільської райради Юрій Бобровнік додав, що на тому місці не було жодних комунікацій і що роботи проводили без відповідних дозволів.

Постало закономірне питання: чиї копачі потай розривали історичну зону – і на чиє замовлення?

Серед вивернутого ґрунту фахівці виявили надгробок архімандрита Геннадія – історичного символу монастиря ХІХ століття. Жодних погоджень з археологами. Жодного належного нагляду. Те, що Саулко називав «інженерними роботами», історики та місцеві жителі прямо назвали наругою над пам’яттю й знищенням культурної спадщини.

У підсумку мер був змушений визнати на своїй сторінці у Facebook, що отримав офіційну підозру за проведення робіт на території військового містечка.

Деклараційні махінації: куди поділися 9 мільйонів?

Фінансова звітність В’ячеслава Саулка – це окрема глава кримінального провадження.

За 2024 рік було задекларовано нуль готівки, нуль на рахунках, відсутність транспорту – лише два причепа, і ті оформлені на дружину. При цьому за ним та його родиною ще з попередніх декларацій міцно закріпився будинок та земельні ділянки.

У тому ж році міський голова Переяслава вказав заробітну плату у 717 тисяч гривень (59 761 грн на місяць) та доволі скромну пенсію – 93 216 грн на рік (7 768 на місяць).

Втім, нещодавно Національна поліція та прокуратура розвіяли міф про «бідність» чиновника на папері. У декларації за 2021 рік правоохоронці виявили приховані статки на суму понад 9 мільйонів гривень. Зокрема, Саулко «забув» вказати:

• Храм Святого Володимира у Переяславі, оцінений у понад 7,2 млн грн, який записаний на його дружину;
• значні грошові активи на банківських рахунках;
• фінансові зобов’язання на суму близько 600 тисяч гривень.

Окремої уваги потребує виправдання Саулка щодо поворотної фінансової допомоги у розмірі 600 тис. грн від ТОВ «Сімекс Альянс Україна». Це підприємство він очолював особисто до обрання мером, а нині бізнесом керує його син.

Такий собі «сімейний кругообіг» позик у родинному бізнесі. А коли правоохоронці ставлять незручні запитання – одразу лунають пояснення про благодійність. Замість того щоб визнати можливе порушення законодавства, чиновник заявив, що гроші від сімейної компанії нібито пішли на придбання автомобіля для військових.

Найбільше ж мера обурило те, що правоохоронці взагалі наважилися згадати про його фінансові операції 2022 року лише зараз, у 2026-му. Втім, посадовець повідомив, що зрештою подав уже виправлені декларації.

Пояснення мера щодо внесення недостовірних даних до декларації викликають хіба нервовий сміх: він намагався прикритися власною забудькуватістю, війною та станом здоров’я дружини. Проте Кримінальний кодекс не вірить у казки. За недостовірне декларування таких сум передбачена цілком реальна відповідальність.

Кулачні бої в сесійній залі

Політична культура в мерії за часів Саулка пробила дно й скотилася до рівня підворіття, коли під час однієї з сесій мер влаштував бійку з депутатом, намагаючись під прицілом камер і в присутності колег силоміць виштовхати опонента із зали.

Цей дикий інцидент став приводом для чергової заяви до поліції.

Нічний арешт та 19 мільйонів збитків

Лютий 2026 року став для Саулка своєрідним часом розплати. Справи щодо декларацій та розритих могил об’єднали. Державна експертиза підтвердила масштаб катастрофи: роботи в «Літописному місті Переяслав» безповоротно знищили культурні шари, завдавши державі шкоди на 18,9 млн грн.

Втім, судовий процес перетворився на фарс. Зокрема через те, що суму збитків визначили не на підставі фактично вилучених чи пошкоджених артефактів, а шляхом застосування спеціальних коефіцієнтів до вартості археологічних досліджень.

Прокурори вимагали негайно усунути мера від посади, щоб він не міг тиснути на свідків. Втім суд вирішив інше: Саулко залишається керувати містом, але отримує запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту на період досудового засідання.

«Жодних доказів того, що підозрюваний перешкоджав слідству або знищував докази, у клопотанні не наведено», – зазначила суддя.

Але справжнім плювком в обличчя громади стало те, що прямо під час слідства В’ячеслав Саулко отримав Почесну грамоту Верховної Ради – за особливі заслуги перед українським народом.

У медіапросторі продовжують висвітлювати тривалу історію резонансних подій навколо очільника міста. І хоча мешканці у соцмережах – та не тільки – буквально кричать про його відставку, Саулко вчепився у своє крісло мертвою хваткою.

У Facebook почали з’являтися спільноти та групи «антифанатів» мера, де активісти публікують кожен крок скандального очільника. Це вже не просто емоційні дописи в особистих профілях, а систематизовані архіви претензій.

Попри значну увагу журналістів до ймовірних порушень, питання політичної стійкості посадовця залишається однією з найгостріших тем для громади.

Тендери «для своїх», сакури та звільнення керівника лікарні

За даними інтернет-видання «Новий погляд», у місті нібито процвітають схеми з підставними тендерами для «своїх». Одна з оборудок, як повідомляють журналісти, закінчилася тим, що 20 соток дорогої землі в центрі міста відійшли особі, пов’язаній із родиною мера.

Саме через бюрократичні затримки, завищені ціни та відсутність безпечних укриттів у школах видання пов’язує зрив очного навчання дітей у 2022–2023 роках із діяльністю команди Саулка. Укриття доводилося облаштовувати за кошти обурених батьків і місцевого бізнесу, поки бюджетні гроші, за словами критиків, розчинялися в повітрі.

Як повідомляють медіа, сфера медицини також відчула на собі наслідки правління Саулка. Мера прямо звинувачували у самовільному звільненню керівника Переяславської лікарні без проведення конкурсу. Народний депутат України Олександр Федієнко повідомив, що старости трьох громад навіть ініціювали позачергову сесію міської ради, щоб висловити незгоду з рішеннями щодо закладу, який обслуговує не лише Переяслав.

За словами Саулка, причиною звільнення стали системні прорахунки: директор вчасно не подав документи до МОЗ, через що заклад не потрапив до реєстру критичної інфраструктури, що, за його версією, і спричинило відключення світла.

Мер також наголосив, що Переяславська громада володіє понад 84% статутного капіталу лікарні, а отже міський голова має право розривати контракт одноосібно. Та чи означає це, що в Переяславі діє право сили, а не конкурсів і домовленостей?

Ще один гучний скандал стосувався тендеру на закупівлю дерев. Депутат Юрій Бобровнік повідомляв про придбання через комунальне підприємство 60 сакур за ціною, завищеною у п’ять разів від ринкової, і навіть наводив приклади сайтів, де їх можна було придбати значно дешевше.

Втім і тут мер Переяслава мав власну версію. Він заявив, що закупівля відбулася без порушень: відкриті торги на Prozorro не відбулися через відсутність учасників, тому мерія уклала прямий договір відповідно до процедур воєнного стану. Оплату провели одним платежем, оскільки в бюджеті з’явилися вільні кошти, а критику депутата Бобровніка мер назвав дезінформацією.

Історія правління Саулка – це покрокова інструкція про те, як не треба керувати містом.

Ситуація, коли очільник міста вдень віддає накази й розпоряджається мільйонними бюджетами, а ввечері слухняно біжить під домашній арешт, – це абсолютна ганьба для всієї Київщини.

Паперові грамоти від Верховної Ради навряд чи здатні відмити репутацію, наскрізь заплямовану скандалами, судовими процесами та мільйонами збитками для держави.

Чи стане так званий нічний арешт початком реальних розслідувань та дій з боку правоохоронців, чи Саулку знову вдасться вийти сухим із води, знайшовши «правильні» відповіді на гострі питання – покаже найближчий час.

Читайте також: Спроба захоплення влади у Чабанах: депутати намагалися легалізувати зміну керівництва під прикриттям бюджету-2026.

Фото: «Київщина 24/7», Proslav.info, Юрій Бобровнік.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.