Поки “Тева Україна” звітує про значні доходи, її діяльність оточена кримінальними справами щодо ухилення від сплати податків на 1,5 млрд гривень, а також ймовірним фінансуванням бюджету Росії. В умовах, коли російський ринок приносить корпорації 40 млрд рублів, українське представництво під керівництвом Дмитра Спіцина опинилося в епіцентрі “схематозів”, що виявляються у фіктивному аутсорсингу та підозрілих бенефіціарах з окупованого Донецька. Тому команда СтопКору вирішила детально вивчити, куди витрачаються кошти українських пацієнтів і як міжнародна компанія здатна грати на обидва боки.

Поки аптечні заклади України заповнені продуктами Teva, за лаштунками цього “піклування про здоров’я” виявляються неприємні факти. Компанія задекларувала в Україні дохід у 3,8 мільярда гривень, але одночасно стала об’єктом податкових розслідувань на суму в 1,5 мільярда.

Важливою складовою фінансової діяльності Teva є її російський бізнес. Офіційний сайт представництва в Росії все ще функціонує, і фінансові показники 2024 року вражають: компанія отримала 40 млрд рублів виручки. Ці кошти спрямовуються на сплату податків до російського бюджету, фактично підтримуючи військові дії в Україні.

В свою чергу, ТОВ “ТЕВА УКРАЇНА”, що працює на вітчизняному ринку з 2006 року, демонструє активну діяльність зі значним статутним капіталом в понад 1,7 мільярда гривень. Але за зовнішнім успіхом приховані податкові розслідування на 1,5 мільярда та систематичні правопорушення. Дмитро Спіцин, який займає посаду керівника з 2014 року, тематизує охорону здоров’я як питання національної безпеки. Однак його мовчання про фінансові обставини материнської компанії, що фінансує агресора, виглядає зрадницьки.

Судові справи підтверджують проблеми компанії з податковим обліком і дисципліною. Спіцин, будучи керівником також інших фармацевтичних підприємств, створив велику концентрацію влади, але це не запобігає тяжким наслідкам для бізнесу, які проявляються в численних правопорушеннях.

Окрім численних судових розглядів, ТОВ “ТЕВА УКРАЇНА” фігурує у кримінальних провадженнях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків і зловживанням службовим становищем. Виявлені схеми легалізації мільярдів гривень через фіктивний аутсорсинг завдали державі серйозних збитків. Подібні практики демонструють, як компанії використовують юридичні лазівки для своєї вигоди.

Не останню роль у цих схемах відіграє Руслан Мерзляков, бенефіціар-зловмисник, зареєстрований в окупованому Донецьку. Його зв’язки з численними фіктивними компаніями ставлять під загрозу фінансовий моніторинг.

Нарешті, минуле ТОВ “ТЕВА УКРАЇНА” сповнене критичних медійних розслідувань і публічних конфліктів, пов’язаних із державними закупівлями. Проте, незважаючи на численні проблеми, компанія продовжує впевнено працювати на українському ринку, в той час як її материнська структура фінансово підтримує режим, який веде війну проти України. Таким чином, лікарські засоби, куплені в українських аптеках, фактично наповнюють бюджет агресора, що ставить під питання етику ведення бізнесу та соціальну відповідальність міжнародної компанії.