Стан мосту імені Євгена Патона у Києві знову став предметом гострих суперечок між науковцями, інженерами та міською владою. У Національній академії наук України попереджають: конструкції переправи стрімко деградують і без термінового втручання ситуація може призвести до людських жертв та транспортного колапсу столиці. Водночас інфраструктурні фахівці переконують — часткові ремонти не врятують споруду, а дискусія насправді точиться навколо багатомільярдної реконструкції. Про це повідомляє Informator.UA

Міст Патона, один із ключових транспортних коридорів Києва, вже кілька років перебуває у критичному технічному стані. Обмеження для великовагового транспорту на ньому діють ще з 2020 року. За словами науковців, корозійні процеси в несних елементах споруди прискорюються, а окремі конструкції можуть втратити міцність.

Що пропонують у НАН

У Національній академії наук оприлюднили перелік першочергових робіт, які необхідно виконати на мосту. У своїх висновках науковці посилаються на дослідження члена-кореспондента НАН України, генерального директора Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського Олександра Шимановського.

Серед першочергових заходів пропонують:

• підсилення крайніх головних балок на опорі №25;
• ремонт проміжних опор №11 та №21;
• заміну або ремонт поперечних балок;
• ремонт в’язей прогонових будов;
• відновлення перильних огорож і стовпів освітлення;
• заміну деформаційних швів.

У НАН наголошують: якщо дефекти не усунути найближчим часом, деградація конструкцій лише пришвидшиться. У такому разі окремі елементи можуть повністю зруйнуватися, що створить ризик для людей і транспортної системи столиці.

Науковці фактично закликають до негайного ремонту й реконструкції мосту, наголошуючи, що зволікання може мати катастрофічні наслідки.

Інженери: точковий ремонт — марна трата грошей

Однак не всі фахівці погоджуються з підходом НАН. Інженерка шляхів сполучення Анна Мінюкова, яку вважають наближеною до міської влади Києва, переконана: масштабні точкові ремонти не мають економічного сенсу.

За її оцінками, роботи, запропоновані науковцями, можуть коштувати близько 200 мільйонів євро — тобто приблизно 8–10 мільярдів гривень. При цьому вони стосуватимуться лише окремих елементів конструкції, а не повної реконструкції мосту.

За словами фахівчині, у світовій практиці мостобудування зазвичай обирають один із двох варіантів: або швидкі протиаварійні заходи для тимчасової стабілізації конструкції, або повну реконструкцію чи капітальний ремонт. Масштабні роботи, виконані лише частково, можуть призвести до того, що багато елементів доведеться демонтувати і переробляти під час майбутньої реконструкції.

Наприклад, якщо сьогодні замінити деформаційні шви, а згодом ремонтувати плиту проїзної частини, ці ж шви доведеться знову демонтувати і встановлювати повторно. До того ж значна частина бюджету таких проєктів витрачається на організацію будівельного майданчика — монтаж кранів, плавзасобів і тимчасових конструкцій. Якщо роботи проводити кілька разів у різні роки, ці витрати доведеться повторювати.

Скільки коштуватиме «латання»

Водночас протиаварійні роботи на мосту, за попередніми оцінками, можуть коштувати до 200 мільйонів гривень. Але навіть вони не повернуть споруді повноцінну працездатність — у майбутньому реконструкція все одно буде неминучою.

Саме тому інженери наполягають: міст потрібно реконструювати комплексно.

Чи є загроза обвалу

Попри гучні заяви про можливі жертви, сам Олександр Шимановський у коментарях публічно висловлюється значно обережніше. Він зазначає, що міст справді має «нульовий залишковий ресурс», але це не означає, що він може обвалитися вже завтра.

За словами експерта, міст як інженерна споруда навряд чи зруйнується миттєво, хоча окремі аварійні ситуації на ньому траплялися.

У КМДА також запевняють: переправа поки що залишається придатною для експлуатації. Рух транспорту дозволений, але лише з дотриманням встановлених обмежень.

Статус пам’ятки — головна перешкода

Ще однією проблемою для реконструкції мосту є його статус пам’ятки архітектури. Закон «Про охорону культурної спадщини» передбачає, що будь-які роботи на таких об’єктах повинні погоджуватися з органами охорони спадщини — у цьому випадку з Міністерством культури.

Через це не можна просто замінити старі конструкції сучасними аналогами. Наприклад, перильні огорожі мосту виготовлені з чавуну за стандартами 1950-х років. Їх можна було б замінити легшими й дешевшими сучасними конструкціями, але для цього потрібні додаткові погодження.

До того ж авторський нагляд під час реставрації пам’ятки може коштувати близько 3% від загальної вартості робіт, що при багатомільярдному проєкті означає десятки або навіть сотні мільйонів гривень.

Мільйони на проєкти — і жодного ремонту

Попри роки дискусій, реального ремонту мосту досі не почали. У 2021 році «Київавтодор» провів тендер на проєктування реконструкції вартістю 46,4 млн грн, але процедура затягнулася через скарги до Антимонопольного комітету.

У 2023 році Служба відновлення інфраструктури уклала прямий контракт на підготовку ескізів і розрахунків реставрації на 49,5 млн грн із маловідомою компанією «Патон-експерт». Однак роботи так і не стартували через відсутність фінансування.

Наразі лише створення візуалізації майбутнього ремонту оцінюється приблизно у 12 млн грн, а розробка повноцінного проєкту може коштувати ще 35–45 млн грн.

Що буде далі

Фахівці припускають, що реалізація масштабного проєкту може відбуватися за моделлю «проєктуй — будуй», коли проєктування і будівництво виконуються паралельно. Це дозволяє скоротити строки реалізації великих інфраструктурних проєктів. Втім, навіть за оптимістичного сценарію підготовка проєкту може тривати близько двох років, а саме будівництво — ще не менше двох.

Тож поки міст Патона продовжує працювати з обмеженнями, а дискусія навколо нього дедалі більше нагадує не лише інженерну проблему, а й боротьбу за багатомільярдний інфраструктурний проєкт у самому серці столиці.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що міст імені Євгена Патона через Дніпро у Києві можна й надалі експлуатувати, однак рух транспорту має здійснюватися з дотриманням раніше встановлених обмежень. Такого висновку дійшли учасники технічної наради, що відбулася на базі комунального підприємства «Київавтошляхміст» за участю фахівців Українського інституту сталевих конструкцій імені Володимира Шимановського.

Читайте також: Салют під час тривоги: у Києві підліток «знайшов і запустив» феєрверк – поліція відкрила справу

Фото: НАН України

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.