Бійки за лавки, черги за пледами, намети між колонами та десятки людей, які щоночі перетворюють підземку на тимчасовий дім. Чому кияни спускаються ночувати в метро навіть без тривог і як виглядає життя нічного укриття – hromadske показало у репортажі з однієї зі станцій столичної підземки.

Підземка після останнього потяга

Після десятої вечора станції київського метро поступово змінюють свій ритм. О 22:22 одна з них — «Дорогожичі» — зачиняється на вхід. Потяги ще курсують майже три чверті години, а потім платформа порожніє від пасажирів. Але не від людей.

Саме в цей час сюди починають сходитися ті, хто прийшов на нічліг. Одні розкладають каремати, інші дістають спальні мішки, а дехто ставить намети. Дерев’яні лави платформи швидко займають постійні відвідувачі — у підземному «містечку» кожне місце давно має свого господаря.

— «Тут усі лавки поділені», — сердито каже літня жінка з намальованими чорними бровами, коли помічає нових людей на платформі.

Поруч молодий бородатий чоловік лише усміхається:

— «Іноді навіть б’ються за місця».

Для тих, хто ночує тут роками, платформа стала звичною територією зі своїми правилами.

«Чужинцям тут не раді»

Станція «Дорогожичі» вважається однією з найзручніших для ночівлі. Вона глибока, має широку платформу й багато дерев’яних лав. Саме тому тут сформувалася невелика спільнота постійних нічних мешканців.

Чужих тут сприймають насторожено. Нових людей можуть запідозрити у шпигунстві чи навіть у диверсіях. Особливо ревно свою територію оберігають мешканці наметового «табору», що розташувався біля ескалатора.

Того вечора під стінкою стояло сім наметів. У них ночували жінки з дітьми. До незнайомців вони ставилися з недовірою — кілька разів перевіряли посвідчення та дозволи на роботу в метро.

Черга за пледами і складними стільцями

Попри неофіційний характер нічних поселень, на станції можна отримати мінімальні речі для ночівлі. Біля комірки чергової по станції вишикується черга людей — вони беруть пледи й складні туристичні стільці.

Серед тих, хто стоїть у черзі, — Іван із Богуславщини. Чоловік каже, що був у лікарні й не встиг на останній автобус до свого села.

— «На готель грошей немає. Сказали, що можна переночувати в метро», — пояснює він.

Проте невдовзі його просять пройти перевірку: жінки з наметів запідозрили незнайомця. Поліція забирає чоловіка для з’ясування обставин, а його плед залишається лежати на лавці.

Метро як ліки від страху і самотності

Серед тих, хто регулярно ночує в метро, багато людей старшого віку. Для них підземка — не лише укриття, а й спосіб упоратися з тривогою.

Олександр, високий худорлявий пенсіонер із набряклим обличчям, розповідає, що живе неподалік.

— «У мене дев’ятий поверх. У сусідній будинок двічі прилітало. Коли дружина була жива, іноді приходили сюди разом. А тепер я тут щоночі», — каже він.

Його сусід по лавці, 68-річний Микола, приходить у метро кілька разів на тиждень — коли очікує масованих обстрілів.

— «Мені не можна хвилюватися через хворобу. Тут почуваюся спокійніше», — пояснює чоловік.

За його словами, поспати за ніч виходить лише кілька годин. Близько п’ятої ранку він їде додому і досипає там.

Підземне життя зі своїми правилами

Поки люди влаштовуються на нічліг, станція не припиняє працювати. Працівники метрополітену миють колії, чистять плитку, ремонтують обладнання. По тунелях рухається спеціальна техніка, чути шум шлангів і інструментів.

Але більшість «мешканців» уже спить.

Інші — лише готуються до ночі. На підлозі між платформою і коліями сидять двоє друзів — Настя та Саша. Вони дивляться фільм на телефоні й чекають, поки закінчиться прибирання.

Обом близько тридцяти років, і вони приходять сюди вже кілька років.

— «Я моніторю новини: якщо є ризик масованого обстрілу — їду сюди», — каже Саша.

Настя додає, що метро стало для неї майже другим домом.

— «Іноді думаю: навіщо я винаймаю квартиру, якщо ночую тут?»

Сварки за місця і крадіжки

У нічному підземному містечку існує негласний порядок. Кожен має «своє» місце, і його можуть відстоювати.

— «Якщо хтось займе моє місце — бурчу», — усміхається Саша.

— «А мене сварять, бо я тут головний хропун».

Та не обходиться і без проблем. Настя згадує, як одного разу її пограбували, коли вона заснула з телефоном у руці.

Найменш зручні місця — на проміжних майданчиках ескалаторів. Там холодніше і складніше дістатися туалету, який знаходиться лише внизу станції.

Метро — не готель

За словами представниці комунікаційної служби київського метрополітену Оксани Никифорук, правила перебування людей у метро як укритті не визначають, скільки місця може займати одна людина.

Головне — місткість станції.

— «Ми розуміємо, що люди шукають безпеки і комфорту. Але має бути межа між особистим простором і повагою до інших», — каже вона.

Останнім часом у метро з’явилося багато великих наметів, які інколи перекривають проходи. Це створює незручності і для пасажирів, і для працівників.

У середньому в ночі без тривог на різних станціях метро ночує до п’ятисот людей. Під час повітряних тривог ця цифра може зростати до кількох тисяч.

Ніч закінчується, тривога починається

Підземне містечко поступово засинає. Хтось дивиться новини, хтось читає, а хтось уже ховається у спальному мішку.

Після кількох годин на платформі стає зрозуміло: для одних метро — просто укриття, для інших — спосіб пережити страх, самотність або безсонні ночі війни.

Підійматися нагору доводиться пішки — ескалатор уночі не працює. Висота станції — майже 76 метрів, як 25-поверховий будинок.

Коли двері виходу відчиняються, поліцейський повідомляє: чоловіка, якого перевіряли раніше, повернули назад на станцію.

А трохи згодом у місті таки лунає повітряна тривога.

Ті, хто залишився під землею, зустрічають її вже у своєму нічному притулку.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що станція київського метро «Арсенальна» вважається найглибшою у Європі та вже багато років оповита різними легендами. Серед найпопулярніших — історії про секретні бункери та приховану лінію метро. Втім, як з’ясувалося, реальність значно прозаїчніша.

Читайте також: Нічна аварія на Кільцевій у Києві: водій легковика загинув після лобового зіткнення з вантажівкою

Фото: hromadske

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.