В Україні стрімко зростає навантаження на систему соціальної підтримки, що робить реформи ринку праці, пенсійної системи та фінансування освіти одним із ключових викликів для держави у 2026 році. Про це йдеться у новому аналітичному дослідженні KSE щодо стану людського капіталу в країні.

За оцінками аналітиків, у 2025 році в Україні налічувалося близько 10,7 млн працюючих, тоді як кількість пенсіонерів становила 10,2 млн. Окрім того, державної підтримки потребують 1,7 млн ветеранів, 3,6 млн людей з інвалідністю та 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. Водночас порівняно з 2021 роком кількість працевлаштованих громадян скоротилася приблизно на 1,3 млн осіб.

Фахівці зазначають, що наразі систему соціального забезпечення частково підтримують надходження єдиного соціального внеску із зарплат військовослужбовців. Завдяки цьому у 2025 році на соціальний захист вдалося акумулювати близько 28,2 млрд доларів. Втім після завершення війни та можливого скорочення оборонних зарплат ці надходження можуть істотно зменшитися.

Пенсії залишаються нижчими за реальні витрати

Попри зменшення кількості пенсіонерів, загальні видатки на пенсії у 2025 році майже не змінилися. Це пов’язано з індексацією виплат і зростанням їхнього середнього розміру.

Водночас доходи літніх людей залишаються значно нижчими за реальні витрати на життя. Через інфляцію, яка у 2025 році становила 11,2%, фактичний прожитковий мінімум зріс приблизно до 228 доларів. Натомість законодавчо встановлений показник становить близько 70 доларів, а мінімальна зарплата — 192 долари.

Середня пенсія нині дорівнює приблизно 104 доларам, а мінімальна — 57 доларам. У результаті понад половина пенсіонерів отримує майже вдвічі менше, ніж фактичний прожитковий мінімум. Через це близько 2,8 млн людей похилого віку (27,6%) змушені продовжувати працювати.

Ринок праці стикається з дисбалансом

На ринку праці зберігається парадоксальна ситуація: одночасно скорочується кількість працівників і зберігається відносно високий рівень безробіття. Якщо у 2022 році він перевищував 20%, то у 2025 році знизився приблизно до 10–11%.

Основна проблема полягає в тому, що потреби роботодавців не збігаються з навичками або місцем проживання кандидатів. Експерти вважають, що ситуацію могли б покращити масштабні програми перекваліфікації та працевлаштування ветеранів і представників вразливих категорій. Наразі ж роботу змогли отримати лише 21,8% ветеранів, які звернулися до служби зайнятості.

Міграція формує довгострокові виклики

Суттєвий вплив на економіку має й міграція населення. За оцінками аналітиків, у 2025 році за кордоном перебуває приблизно 5,9 млн українських біженців, більшість із яких — у країнах Європейського Союзу. Близько 75% із них становлять жінки та діти.

Це створює не лише поточні проблеми для ринку праці, а й формує демографічні ризики на наступні десятиліття. У зв’язку з цим державі доведеться активніше розробляти програми повернення громадян, підтримки інтеграції українців за кордоном та нові формати зайнятості, що дозволяють працювати у кількох країнах одночасно.

Водночас внутрішня міграція ставить питання про перерозподіл фінансових ресурсів між регіонами, адже громади, які прийняли переселенців, потребують додаткових коштів на соціальну підтримку.

Освіта також потребує реформ

Серйозні виклики спостерігаються і в системі освіти. Після шоку 2022 року її відновлення залишається неповним: у 2025 році фінансування було на 17,4% нижчим, ніж у 2021-му. Крім того, кількість студентів скоротилася на 12,2%, а інтерес молоді до наукових і технічних спеціальностей знижується.

Експерти попереджають, що це може призвести до дефіциту фахівців у сферах науки, технологій та інженерії, які є критично важливими для повоєнного відновлення країни.

Які реформи готують у 2026 році

Уряд планує відповісти на ці виклики пакетом структурних реформ. Очікується, що одним із ключових напрямів стане реформа ринку праці, зокрема ухвалення нового Трудового кодексу, який має розширити можливості працевлаштування для вразливих груп населення, зокрема жінок із дітьми.

Також планується пенсійна реформа, що має підвищити адекватність виплат і зменшити ризики бідності серед літніх людей. Окрім цього, передбачається оновлення методології розрахунку прожиткового мінімуму, щоб він точніше відображав реальні витрати на життя та дозволив ефективніше розподіляти соціальні виплати.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві завершили досудове розслідування щодо двох зловмисників, які видавали себе за фахівців із ремонту комп’ютерної техніки та систематично обдурювали пенсіонерів на гроші. Чоловіки розміщували у під’їздах багатоквартирних будинків оголошення про нібито професійний ремонт ноутбуків, стаціонарних комп’ютерів та мобільних телефонів. Замовлення вони приймали виключно від людей похилого віку – саме ця категорія громадян була основною мішенню шахраїв.

Читайте також: «Загублений» причал «Укрзалізниці»: у Києві судитимуть бізнесменів, які збудували там базу відпочинку

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.