RE:СХЕМА

Будівництво підземного укриття для Баришівського ліцею імені Миколи Зерова мало б бути звичайною історією про безпеку дітей під час війни. Але на практиці цей проєкт швидко перетворився на заплутану епопею з десятками питань.

Скасований державний тендер, пошук іноземного фінансування, закриті документи, підрядник із кримінальним шлейфом і кошторис, який формально ніхто не показує громаді. У процесі цього дослідження ми зіткнулися з інформаційними бар’єрами, які рідко трапляються навіть у найскладніших журналістських розслідуваннях.

Втім, навіть за таких умов деякі документи вдалося знайти. І вони відкривають зовсім іншу сторону історії будівництва укриття у Баришівці. Про всі ці епізоди – від тендерів до кошторису – читайте у новому дослідженні рубрики «RE:СХЕМА».

Тендери «по-українськи» і «по-європейськи»: де зникла прозорість

Перший крок до будівництва укриття для Баришівського ліцею імені Миколи Зерова зробили лише 28 лютого 2024 року – на третьому році повномасштабної війни. Саме тоді провели тендер на розробку проєктно-кошторисної документації.

Здавалося б, процес нарешті зрушив з мертвої точки. Уже 19 квітня оголосили наступний тендер – цього разу на 71 мільйон гривень для будівництва самого укриття. Втім, оптимізм протримався недовго. Уже 3 травня тендер скасували, пояснивши це сухою бюрократичною фразою: «скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг».

Після цього – тиша. Жодних повідомлень, жодних новин, жодних пояснень для громади. Проєкт, який мав би бути питанням безпеки дітей під час війни, фактично зник з інформаційного поля.

Наступна згадка про укриття з’явилася лише 5 лютого 2025 року. Тоді на сайті Баришівської селищної ради повідомили, що будівництво профінансує Бельгійська агенція розвитку Enabel. Разом із новиною опублікували кілька проєктних зображень майбутнього укриття та повідомили про старт робіт.

Щоправда, дату завершення будівництва у повідомленні так і не вказали. Саме з цього моменту історія починає виглядати ще дивніше.

Бельгійська агенція розвитку проводить відбір підрядників за європейськими процедурами. Формально – це про стандарти, конкуренцію і прозорість. Але на практиці для української громади це обернулося інформаційною завісою: усі документи в межах проєктів отримують статус конфіденційних і не публікуються в системі PROZORRO.

Ми перевірили розділ державних закупівель на сайті агенції Enabel та відкритий ресурс публічних закупівель Бельгії. Результат виявився показовим: жодної згадки про контракт на будівництво укриття для Баришівського ліцею там немає.

Тож виникає цілком логічне питання: де громаді брати документи для аналізу проєкту, значення якого для життя і безпеки дітей важко переоцінити?

Попри інформаційну закритість, нам вдалося з’ясувати з власних джерел, кого саме обрала агенція Enabel підрядником. Ним стало приватне підприємство «Автомагістраль». І саме з цієї компанії фактично починається наступна, значно цікавіша частина історії.

Підрядник із кримінальним шлейфом

Тож виникає ключове питання: як саме обирали виконавця робіт? Поки що відповідь на нього залишається туманною. Відомо лише, що підрядником визначили приватне підприємство «Автомагістраль». Компанія зареєстрована ще у 2001 році, а її нинішня юридична адреса – село Синяк Бучанського району Київської області.

Єдиним бенефіціаром і керівником підприємства нині є Микола Скоростецький. Фігура для регіону зовсім не випадкова. У 2005-2007 роках він очолював Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області. Втім, у відкритих джерелах компанія згадується не лише у контексті дорожнього будівництва.

За даними судових реєстрів, ПП «Автомагістраль» фігурує у 143 рішеннях у кримінальних провадженнях. До цього додається й довгий шлейф журналістських розслідувань, у яких компанію пов’язують із можливими схемами ухилення від сплати податків та відмивання коштів.

У матеріалах журналістів описуються історії про підряди, фінансові операції та зв’язки компанії з впливовими фігурами дорожньої галузі. І це ще не все. 8 грудня 2025 року суд ухвалив рішення заблокувати банківські рахунки ПП «Автомагістраль» у межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків.

Після цього виникає ще одне, не менш логічне питання: які ж аргументи на користь своєї добропорядності продемонструвала компанія, щоб отримати право будувати укриття для дітей у Баришівці – ще й за кошти бельгійських партнерів?

Судячи з усього, набір документів був доволі скромним. По-перше – традиційна довідка від НАЗК, у якій зазначено, що правопорушень, пов’язаних із корупцією, не виявлено. По-друге – довідка від Міністерства внутрішніх справ, де йдеться про притягнення до кримінальної відповідальності. Водночас у документі зазначено, що незнятих або непогашених судимостей немає.

Формально – усе чисто. Але залишається головне питання: хто саме порадив бельгійським партнерам обрати саме ПП «Автомагістраль» серед тисяч будівельних компаній України? І чому саме ця компанія отримала шанс реалізовувати проєкт, від якого без перебільшення залежить безпека дітей під час повітряних тривог?

Поки що відповіді на це немає. А ми рухаємося далі – до аналізу кошторису будівництва, де на нас чекає не менше запитань.

Кошторис, якого «немає»: як зростають ціни у тіні конфіденційності

Нагадаємо: усі документи щодо проєкту будівництва укриття для Баришівського ліцею формально закриті для громадськості. Причина проста – роботи фінансуються за кошти Бельгійської агенції розвитку Enabel, а отже вся документація отримала статус комерційної таємниці. У тому числі й кошторис.

Здавалося б, на цьому місці будь-який громадський контроль можна просто поставити на паузу. Але є старе правило журналістики: хто шукає – той знаходить.

На порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ми знайшли документ, який проливає світло на реальні цифри. Йдеться про експертний звіт ТОВ «Експертиза ЮА», опублікований 1 квітня 2024 року.

Документ стосується перевірки проєкту «нове будівництво споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття на території Баришівського ліцею». Повноцінного кошторису там немає. Ціни на матеріали і роботи розкидані по різних позиціях, без підсумкової вартості. Вказана лише ціна за одиницю.

Але навіть цього вистачає, щоб поставити кілька дуже неприємних запитань.

Почнемо з базового будівельного матеріалу – арматури. У кошторисі зазначено позицію: прокат для армування залізобетонних конструкцій, клас А-III, діаметр 16 мм. Простіше кажучи – арматура А400/500 товщиною 16 мм. Компанія ПП «Автомагістраль» пропонує закуповувати її за 47 830 гривень за тонну (з ПДВ). Для порівняння: на ринку така арматура продається приблизно за 29 995 гривень за тонну. Різниця – понад 60%. І це не випадковість. Подібні розцінки у кошторисі фігурують практично по всіх позиціях арматури.

Ще одна знайома для наших розслідувань категорія – металопластикові двері. У кошторисі їх рахують не за квадратні метри, а по штучно сформованій ціні за одиницю. На ринку така продукція коштує приблизно 4 330 гривень. У кошторисі ж, запропонованому ПП «Автомагістраль», ціна зростає до 6 795 гривень за штуку. Це приблизно на 56% дорожче, ніж у роздрібному продажі.

Але справжній рекорд встановлює обладнання для вентиляції. У кошторисі зазначена позиція «блок регулювання вентиляції». Без детальних технічних характеристик і пояснень. Ціна – 387 660 гривень за комплект. Для порівняння: цифрова система контролю вентиляції на ринку коштує приблизно 31 087 гривень. Різниця – у десять разів.

І тут постає просте, але принципове питання: як саме формується кошторис будівництва укриття для дітей, якщо ключові документи закриті від громадського контролю, а ціни у відкритих фрагментах виглядають, м’яко кажучи, дуже оптимістично для підрядника? І це лише кілька позицій із документа.

Історія будівництва укриття для Баришівського ліцею показує одну просту річ: навіть проєкти, що мають захищати дітей під час війни, можуть опинятися у тіні закритих процедур, дивних рішень і кошторисів із цінами, які викликають більше запитань, ніж відповідей. Коли ключові документи приховані від громадського контролю, а підрядником стає компанія з неоднозначною репутацією, довіра до такого проєкту зникає сама собою.

Читайте також: 126 мільйонів на ремонт і ще 70 «додаткових»: у Бородянці бюджет капремонту вийшов за межі закону

Фото: колаж «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.