Від квитків до жетонів: як змінювалася система оплати в київському метро з 1960 року

Політика
Система оплати проїзду в київському метрополітені змінювалася кілька разів від моменту його відкриття. До появи жетонів пасажири користувалися паперовими квитками, монетами та талонами.

12 Бер, 19:04

Система оплати проїзду в київському метрополітені змінювалася кілька разів від моменту його відкриття. До появи жетонів пасажири користувалися паперовими квитками, монетами та талонами. Про це повідомили журналісти «Новини Live».

Після відкриття метро у листопаді 1960 року пасажири купували паперові квитки у касах. Турнікетів тоді ще не було, а біля входів стояли контролери, які компостували квитки. Вартість поїздки становила 50 копійок. Через таку систему біля кас часто виникали великі черги.

Перші турнікети з’явилися того ж року на станції «Університет». Згодом система оплати почала змінюватися. Уже у 1963 році на станції «Хрещатик» пасажири могли потрапити до метро, опустивши у монетоприймач п’ять копійок. Після цього паперові квитки стали використовувати значно рідше.

Наступне суттєве підвищення тарифу відбулося у 1991 році — тоді вартість проїзду зросла до 15 копійок. Для цього на турнікетах замінили монетоприймачі: на деяких станціях можна було одразу внести 15 копійок, а на інших — оплачувати кількома монетами по п’ять копійок.

Згодом через економічні зміни та девальвацію проїзд почав дорожчати, і метрополітену ставало дедалі складніше постійно модернізувати обладнання. Коли ціна поїздки підвищилася до 50 копійок, тимчасово повернули талонну систему оплати. У 1990-х роках також почали використовувати перші проїзні квитки.

У 1992 році в київському метро з’явилися жетони — їх запровадили як більш універсальний спосіб оплати, що дозволяв уникнути постійної заміни монетоприймачів. Перші жетони були металевими та виготовлялися на заводі порошкової металургії у Броварах. Надалі, коли вартість проїзду змінювалася, коригували лише ціну самих жетонів.

У 2020 році жетони остаточно зникли з київського метрополітену, поступившись сучасним способам оплати.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що станція київського метро «Арсенальна» вважається найглибшою у Європі та вже багато років оповита різними легендами. Серед найпопулярніших — історії про секретні бункери та приховану лінію метро. Втім, як з’ясувалося, реальність значно прозаїчніша.

Читайте також: Нічна аварія на Кільцевій у Києві: водій легковика загинув після лобового зіткнення з вантажівкою

Фото: колаж «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь