Українська Рада Бізнесу (УРБ), що об’єднує 130 бізнес-асоціацій та близько 27 тисяч підприємств, звернулася до державних органів із проханням про поліпшення матеріального та інституційного забезпечення Бюро економічної безпеки України (БЕБ).

Це звернення стало результатом конференції на тему “Співпраця оновленого БЕБ та сумлінного бізнесу – перше півріччя”, де керівництво Бюро підсумувало результати роботи за шість місяців з метою детінізації важливих ринків. Учасники зустрічі обговорили досягнення та можливі поліпшення в співпраці.

Бізнес-спільнота відзначила позитивні зміни у ряді секторів, де склалася відкрита аналітична співпраця з БЕБ. Водночас, для більш ефективної протидії економічним злочинам необхідно вирішити ряд інституційних питань.

Одним із критичних аспектів є недостатнє фінансування Бюро. Заробітна плата детективів БЕБ значно нижча, ніж у працівників інших антикорупційних установ, таких як Національне антикорупційне бюро України. Наразі штат БЕБ заповнений лише на 28%, з 4 тисяч співробітників реально працює 1145, а з серпня 2025 року орган залишили ще приблизно 150 осіб.

У зверненні зазначено, що основою проблеми є низький базовий показник для розрахунку зарплат, який наразі становить 2102 грн, тоді як для інших правоохоронних органів – 3328 грн. УРБ пропонує збільшити цей показник в рамках змін до державного бюджету на 2026 рік та наступні роки.

Крім цього, бізнес-асоціація рекомендує надати БЕБ статус головного органу виконавчої влади, що може зміцнити незалежність цієї установи і залучити більше кваліфікованих спеціалістів, зокрема у сфері інформаційних технологій.

УРБ також висловила пропозиції, які включають:
– введення компенсації податку на доходи для працівників БЕБ як для військових та поліцейських;
– розширення територіального представництва Бюро та відкриття нових підрозділів у регіонах;
– можливість закупівлі спеціалізованих технічних засобів для негласних слідчих дій;
– посилення відповідальності за нелегальне виробництво і обіг підакцизних товарів;
– вдосконалення законодавства в сфері підакцизів;
– запровадження обліку IMEI-кодів при митному оформленні пристроїв з SIM-картами;
– впровадження системи оцінки ефективності роботи БЕБ, орієнтованої на детінізацію економіки.

На основі запропонованих ініціатив бізнес-спільнота вважає, що їх реалізація дозволить зміцнити боротьбу з тіньовою економікою, підвищити надходження до бюджету та забезпечити рівні конкурентні умови для легальних підприємств.

УРБ підкреслює готовність активно долучитися до розробки законодавчих змін та надати експертну підтримку у реформуванні системи економічної безпеки країни.

В рамках співпраці між Бюро економічної безпеки та учасниками ювелірного ринку обговорювались основні ризики у цій галузі, зокрема методи ухилення від податків, які застосовують недоброчесні компанії. Важливо зазначити, що одним з основних ризиків залишається поділ бізнесу на фізичних осіб-підприємців, який деякі компанії використовують для зменшення податкового навантаження.