Почесні найменування пов’язують сучасні військові підрозділи з видатними діячами, місцевостями чи подіями української історії.

Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія.

5 грудня 2024 року Президент України присвоїв 203-й навчальній авіаційній бригаді Повітряних Сил Збройних Сил України почесне найменування «імені Владислава Рикова».

Владислав Миколайович Риков (1993–2024) — український льотчик, полковник (посмертно), пілот 299-ї бригади тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ, учасник російсько-української війни, що відзначився під час відбиття російського вторгнення в Україну у 2022 році. Повний кавалер орденів «За мужність» та Богдана Хмельницького. Герой України (2024, посмертно).

Владислав мав непросту долю. Його справжніх батьків вбили бандити в Луганській області. Коли хлопцю було шість років, його всиновив офіцер Юрій Покусай, відтоді Влад буквально виростав на аеродромі.

З початку великої війни батько й син працювали поруч: Владислав — у бойовому штурмовику Су-25, Юрій — у цивільному повітряному патрулі. Бувало, що пуски по них ворог здійснював майже одночасно.

Позивний Владислава був MAGIC — «магія». Його дали за віртуозний стиль пілотування. Та всі, хто знав Влада, кажуть, що чарівним він був не лише в небі, а й на землі.

За неповних два роки війни він зробив 385 бойових вильотів, знищивши не менше ніж 80 танків, 65 броньованих машин, близько 110 автотранспортних засобів, близько 65 автоцистерн пально-мастильних матеріалів, 18 пунктів управління, понад 1300 осіб живої сили противника. На жаль, 385-й виліт став останнім…

Загинув льотчик 7 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання над містом Курахове Покровського району Донецької області. Ворожа ракета Р-37, яка вразила його літак, не залишила шансів вижити…

Сьогодні 203-тя навчальна авіаційна бригада з гордістю носить ім’я Владислава Рикова. Влад назавжди залишається в кожному рішенні та в кожному молодому пілотові, який, навчаючись тримати небо, отримує часточку його «магії».