Чому в Ізраїлі і Еміратах літаки літають, а у тиловому Львові – ні
Поділитись
Аеропорти в Україні припинили роботу з початком повномасштабного вторгнення російських окупантів. Більше того, саме по аеропортах окупанти били у перші дні війни і намагалися висадити свій десант на українських летовищах.
Аналітик Анатолій Амелін розмірковує, чо могли б зараз, на п’ятому році війни працювати українські аеропорти принаймні у тилових містах у Львові, Ужгороді… Адже у тому ж Дубаї чи аеропортах Ізраїлю, які віднедавна обстрілює Іран, авіасполучення, звичайно, з перервами, але відбувається.
Скажіть будь ласка, ось чому в Ізраїлі та ОАЕ літаки не дивлячись на дрони, балістику, крилаті ракети літають, а в нас ні ?
Ми бачимо інтенсивність та дальність обстрілів, бачимо прильоти територіями аеропортів.
Обстріл закінчився, літаки полетіли.
Поки Ізраїль отримує ракети з Ірану, Ємену та Гази – Бен-Гуріон працює.
Авіакомпанії El Al, Arkia, Israir літають.
Частина іноземних перевізників зупиняється при ескалації – але тільки при прямих ударах по аеропорту.
Як тільки загроза відступає – рейси відновлюються за кілька днів.
А Україна вже 4 роки їздить за кордон на перекладних.
З Києва до Жешува – 14-18 годин автобусом.
До Кракова – 10-12.
До Варшави – від 14 до 17.
Ніч у дорозі, черга на кордоні о 3-й ночі, прибуття під ранок – і тільки тоді реєстрація на рейс. Мільйони людей. Щодня.
Як у 1990-х, тільки вже з мобільними телефонами.
А в чому принципова різниця між Ізраїлем і нами ?
Ізраїль всю свою історію воює з ХАМАС, Хезболла, хуситами. Розумію, що там немає стратегічної авіації та масованих крилатих ракет. Їхні ракети – балістичні, відносно прості. Iron Dome перехоплює до 90% у своєму радіусі.
Але Україна має оперативну глибину, а Ізраїль немає.
І Львів був би дуже добрим плацдармом для відновлення авіасполучення
До польського кордону – 70 км.
Як тільки борт набирає 150 метрів висоти – він у повітряному просторі, де працює польська ППО НАТО.
Регіон зазнає обстрілів, але незрівнянно менше за центр і схід країни.
WizzAir, Air Baltic, Turkish Airlines, SkyUp, Austrian Airlines, Lufthansa, LOT – сім авіакомпаній готові повернутись до Львова протягом 3-4 днів після рішення. Ось уже рік як готові.
Але, так розумію, питання не в перевізниках, а в державній політиці.
Основних причин бачу три. Жодна з них не є нерозв’язною.
1. Перша – ППО. Без Patriot безпосередньо біля аеропорту відкривати його буде невірно.
Але, розуміючи це і важливість авіа сполучення для підтримки економіки, мені здається таке рішення може бути прийняте.
2. Друга – страхування.
Жоден перевізник не поставить борт вартістю $90-200 млн без страховки.
Але Marsh McLennan вже розробляє страховий фонд для авіації України – за тією ж моделлю, що вже працює для суден у Чорному морі.
3. Третя – регулятори.
EASA та ICAO досі не дали дозвіл на польоти.
Але це не проблема – Ізраїль роками проводив Бен-Гуріон через кризи саме тому, що El Al брала операційний ризик на себе як національний перевізник (!)
Ця модель існує. Питання в тому, хто у нас зіграє цю роль.
Що ми можемо зробити, якщо захочемо…
1. Домовитись з партнерами про конкретну угоду: один додатковий Patriot під Львів (наприклад, з Польщі;)
в обмін на відкриття аеропорту. Польща, Нідерланди, Німеччина мали б це зрозуміти – відкритий Львів для них не менш символічний, ніж для нас.
2. Кабмін виступає гарантом першого рівня по страхуванню. Держава бере частину ризику – страховики заходять на решту. Зерновий коридор працює саме так.
3. Починати з пілоту: не “відкрити аеропорт для всіх”, а запустити 2-3 рейси на день від українського перевізника.
Так обходимо регуляторну пастку – бо перевізник добровільно бере ризик на себе.
МАУ, правда, вже мертва)
Але є SkyUp.
Компанія зараз оперує з Кишинева, запустила регулярні рейси по Європі, до кінця 2025-го матиме флот понад 15 літаків.
У 2024 році перевезла 2,5 млн пасажирів – майже довоєнний рівень. Жива, операційна, з мальтійською ліцензією.
За державних гарантій та пільгових умов у Львові – SkyUp може стати де-факто тим, що колись називали національним перевізником.
Що нам (Україні) дає відкриття ?
Щодня тисячі українців витрачають 14-18 годин та $40-60 на автобус до Польщі – щоб там сісти в літак.
Весь цей час і гроші осідають у польській економіці. Відкритий Львів повертає мінімум 2-3 млн
пасажирів на рік в Україну.
Далі – відбудова та залучення інвестицій.
Кожні переговори з іноземним партнером проходять інакше, коли він летить прямим рейсом Франкфурт-Львів за 2 години, а не добирається поїздом через Варшаву цілу добу.
Хто бував і там, і там – розуміє різницю у якості розмови.
Ryanair оголосив готовність поставити 30 літаків у три українські аеропорти – Київ, Львів, Одеса – і відкрити 75 маршрутів протягом 8 тижнів після відкриття неба.
5 млн пасажирів за перший рік. Гроші стоять і чекають.
І ще важливо ворога поставитит “у стойло”. Ми вже показали відповідь на енергетичну агресію. Кілька регіонів рф в блекауті, 30% нафтопереробки зруйновано.
Кожен удар росії по цивільному аеропорту України має мати пряму відповідь
За кожен удар по українському аеропорту, Україна відповідає дронами і Фламінго мінімум по трьом аеропортам росії.
Важливо зараз показати, що Україна не тільки воює, обороняєтся, а ще і починає відновлюватись і авіасполучення – дуже важливий до цього крок.