Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила про необхідність формування коаліції національної єдності, яка, за її словами, має допомогти вивести країну з системної кризи та створити умови для професійного переговорного процесу. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ у Верховній Раді.

Збір підписів за відставку уряду

Під час виступу в парламенті народна депутатка повідомила, що її політична сила продовжує збір підписів за відставку чинного Кабінету Міністрів. Метою, за її словами, є не лише зміна складу уряду, а й переформатування коаліції та управлінської стратегії держави.

“Через непрофесіоналізм влади країна опинилася у повному хаосі. В країні хаос фінансовий, організаційний, повна втрата професійного управління”, – вважає лідерка “Батьківщини”.

Зауваження щодо переговорного процесу

Окрему увагу Юлія Тимошенко звернула на склад української сторони у можливих мирних переговорах. Вона висловила занепокоєння участю представників, щодо яких, за її словами, існують підозри у корупційних діях. На її думку, це може впливати на незалежність переговорників та їхню здатність відстоювати інтереси держави. Парламентарка підкреслила, що ефективні переговори потребують високого рівня довіри як всередині країни, так і з боку міжнародних партнерів.

Критика бюджету та загальної ситуації

Також Тимошенко зазначила, що ухвалений Верховною Радою державний бюджет, а також поточна ситуація на фронті викликають у неї сумніви щодо результативності дій чинної влади. На її переконання, ці фактори свідчать про потребу змін у системі ухвалення рішень.

Заяви Юлії Тимошенко відображають позицію частини політичного спектра, який наполягає на оновленні управлінської моделі та ширшому залученні політичних сил до формування державної політики. Ідея коаліції національної єдності, з одного боку, може розглядатися як спроба консолідації в умовах складних викликів, а з іншого — як елемент внутрішньополітичної боротьби за вплив на урядові процеси. Подальший розвиток подій залежатиме від підтримки цих ініціатив у парламенті та реакції інших політичних сил, а також від того, чи отримає суспільство чітке бачення альтернативної стратегії управління країною.