Вибух кабелю на площі Ринок: чому пам’ятку архітектури заливають бетоном ?

Події України
Поділитись

17-го березня у самісінькому центрі Львова на площі Ринок сталися вибухи.

Згодом стало відомо, що на площі Ринок сталося замикання електричного кабелю перед колишнім будинком “Просвіти”, а нині так званою Копальнею кави, яку тут облаштували сучасні бізнесмени. 

Представниця УНК ІКОМОС Лідія Горницька вважає, що історичну будівлю руйнують .

Для довідки: український національний комітет ІКОМОС об’єднує фахівців з охорони, реставрації та використання культурної спадщини в Україні.

На думку Горницької ці вибухи електричного кабелю біля національної пам’ятки архітектури, що розташована за адресою площа Ринок, 10, у Львові на території Світової спадщини ЮНЕСКО можна було пердбачити вже давно.

Цей будинок в «народі» на всій території України, у теперішній час, більше відомий під назвою «Копальня кави».

Передача приміщень пам’ятки власникам, які так визначили для себе «обізвати» одну з унікальних пам’яток архітектури на площі Ринок, але не тільки архітектури, але й історії. Бо так виглядає, що при допомозі тих керівників міста, що мають дбати про збереження культурної спадщини, десятками років у Львові знищується не тільки культурна спадщина України, але й Світова спадщина і наша з вами ІСТОРІЯ.

Подаю: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

«Класичний взірець бароко[1]. Будівля займає наріжну ділянку на східній стороні пл. Ринок. Бічним фасадом виходить на вул. Руську, тильним — на вул. Федорова. Видовжена в плані з заходу на схід.

У XVII столітті споруджувалася на місці семи давніх кам’яниць (кам’яниць Шимоновичівської та Торосевичівської від плоші Ринок, трьох будинків з боку вулиці Руської, двох — вулиці Івана Федорова[2]), над фундаментами і пивницями з періоду готики, що належали князю Сапізі.

У 1744 році їх поєднали за проєктом архітектора Бернарда Меретина, який будував, зокрема, у Бучачі і Городенці, був автором проєкту собору Святого Юра у Львові.

У 1760 році власником став Станіслав Любомирський[3], що залучив до перебудов другого відомого архітектора — Яна де Вітта, що добудовував костел Домініканського монастиря. Над добудовами та оздобленням працювали Мартин Урбанік та скульптор Себастьян Фесінґер. Назву кам’яниця отримала завдяки князеві С. Любомирському, котрий сприяв її перебудові для власного житла 1760 року.

Наприкінці XIX століття (від 1895 р.) палац придбало товариство «Просвіта», в ньому містилися осередки різноманітних українських товариств і організацій (редакція газети «Діло», книгарня Наукового товариства імені Тараса Шевченка (продавали видання НТШ, твори класиків української, переклади українською творів зарубіжної літератури[2]), редакція журналу «Громадський Голос»).

Саме з балкона цього будинку 1941 року Ярослав Стецько проголосив Акт відновлення Української держави.

Від 1975 року в будинку містяться відкриті фонди музею етнографії та художнього промислу НАН України (меблі, вироби з порцеляни, срібла тощо).

2011 року розпочато реставрацію головного фасаду і даху. Для цього з міського бюджету виділено 760 тис. гривень. Виконавець робіт фірма «Ренесанс». На головному фасаді під шаром тиньку відкрито давній напис «Будинок Просвіти», а також фрагменти давніх рекламних оголошень з боку вулиці Руської[4]. »

Вздовж будинків площі Ринок 2-10, що творять східний квартал, під хідником, розташовані кишені передпоріж, які мають склепінчаті перекриття. Плитка покритя хідника у багатьох випадках покладена безпосередньо на найвищу точку склепіння, так званий замок.

У 1998-2005 роках, коли проводилися роботи з реставрації палацу Бандінеллі на площі Ринок,2, під час демонтажу тротуарної плитки вздовж фасаду зі сторони площі Ринок, було виявлено дуже цікаву річ, яка шокувала проектантів інституту «Укрзахідпроектреставрація», які опрацьовували науково-проектну документацію на цьому об’єкті.

Поверху склепіння передпоріжжя, впритул до плитки замощення хідника лежали електричні кабелі, які були з’єднані між собою муфтами, на яких була дата: 1909.

Кабелі мали багато розривів та пошкоджень. І проектанти і виконавці робіт дивувалися, як за стільки років не сталося трагедії на хіднику, де постійно знаходилися люди. Були проведені усі роботи з ліквідації цієї аварійної ділянки.

Тепер повертаюся до будинку № 10. Варварство, яке відбулося під час, так званих «реставраційних робіт», а також пристосування під …»КОПАННЯ КАВИ» не мало меж.

Прорубувалися збережені історичні стіни, руйнувалися готичні портали, влаштовувався “ДІСНЕЙ ЛЕНД” з коліями, металеві конструкції і багато іншого злочинного паскудства стосовно національної пам’ятки і пам’ятки Світової спадщини з порушенням Закону України «Про охорону культурної спадщини».

І це все під прикриттям «славного» Управління похорони історичного середовища Львова та міської влади. Тепер це Управління має, здається, нову назву, щось на зразок ОФІСУ ? Може будуть ліпше працювати ??? – запитує пані Лідія Горницька.

У випадку з вибухом, що стався 17-го березня, могли загинути люди.

28.02.2025 року, зовсім недавно, на ділянці хідника перед фасадом будинку № 10 було зафіксовано проведення робіт з бетонування над склепінням передпоріжжя.

Подаю моє ЗВЕРНЕННЯ до Департаменту архітектури та містобудування Львівської ОВА, АКТ станом на 28.02.2025 року. Лист зареєстрований в Департаменті 04.03.2025 року.

Директору департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової (державної) адміністрації

Пані Олені Василько

ЗВЕРНЕННЯ

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону культурної спадщини» членами УНК ІКОМОС проведено 28.02.2025 р. візуальне обстеження пам’ятки архітектури на площі Ринок, 10 у місті Львові, за результатами якого складено Акт візуального обстеження.

Під час огляду встановлено проведення будівельних робіт на пам’ятці архітектури національного значення – «Палац Любомирських», XVI-XVIII ст. (Ох. № 326/9), яка є невід’ємною складовою частиною пам’ятки архітектури та містобудування національного значення Ансамблю площі Ринок (Ох.№ 326) та об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру», розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові.

Цей будинок відомий не тільки завдяки своїй виразній бароковій архітектурі, але й тим, що в ньому розташовувалося товариство “Просвіта”, а також тут 30 червня 1941 р. було проголошено Акт відновлення української держави.

Під час обстеження виявлено факт роботи на пам’ятці важкої будівельної техніки із заливанням бетону та влаштування металевої арматури перед вхідним порталом до будинку – безпосередньо на пам’ятці, оскільки будівельні роботи велися на передпоріжжі, яке є невід’ємною частиною будівлі і є предметом охорони пам’ятки.

Правовий режим охорони пам’ятки передбачає безпосередні повноваження Львівської ОДА щодо забезпечення захисту цієї пам’ятки, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1338, межі Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові визначено з урахуванням меж архітектурних ансамблів і комплексів пам’яток, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також визначено, що захист заповідника від загрози знищення, руйнування або пошкодження постійно здійснюється Львівською облдержадміністрацією.

Відповідно до цього надсилаємо вам Акт візуального обстеження пам’ятки від 28.02.2025 р. та закликаємо терміново вжити всі визначені законодавством та Конституцією України заходи задля припинення цих будівельних робіт на пам’ятці, на території заповідника, на території об’єкта всесвітньої спадщини «Львів. Ансамбль історичного центру», заборони діяльності фізичних та юридичних осіб, що наносять шкоду пам’ятці, та відновлення пошкодженої пам’ятки на площі Ринок, 10 у м. Львові.

Додаток: Акт візуального обстеження за адресою: площа Ринок, 10 у місті Львові, разом з фотофіксацією.

3 березня 2025 року.

З повагою,

Член УНК ІКОМОС Лідія Горницька

АКТ

візуального обстеження

___28.02.2025___ _____м.Львів____

дата (д.м.р.) місце

Керівник АРМ-3 ДП Інститут «Укрзахідпроектреставрація», член УНК ІКОМОС Горницька Лідія Орестівна

(посада, прізвище, власне ім’я, по батькові особи, що проводить моніторинг)

Найменування об’єкта культурної спадщини, дата утворення (датування), дата та номер рішення про занесення пам’ятки до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (про взяття на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини»), охоронний номер, вид, тип, категорія:

Пам’ятка архітектури національного значення – «Жилий будинок», XVI-XVIII ст. (Ох. № 326/9), що входить до складу пам’ятки архітектури та містобудування національного значення «Ансамбль площі Ринок» (Ох.№ 326) згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. № 970.

Місцезнаходження:

Область: Львівська

Район: Львівський

Територіальна громада: Львівська міська територіальна громада

населений пункт (категорія та назва) місто Львів

район населеного пункту (за наявності) Галицький район міста Львова

адреса (тип та назва вулиці, номер будинку) площа Ринок, 10

GPS координати (визначені особою, що складає акт) 49.8417513 Пн. ш., 24.0328828 Сх. д. (WGS 84)

Територія пам’ятки та зони охорони (стислий опис):

Територією пам’ятки є ділянка, на якій розташований будинок за адресою: площа Ринок, 10, включно з передпоріжжями, які розміщені під існуючим тротуаром перед головним фасадом, та внутрішнім двором.

Будинок розташований в межах історичного ареалу м. Львова, на території об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру» (865 bis), на території Державного історико-архітектурного заповідника у м.Львові.

Номер та дата рішення про визначення (затвердження) меж території та зон охорони пам’ятки:

Територія об’єкта всесвітньої спадщини «Львів. Ансамбль історичного центру» згідно з рішенням 22 Сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Кіото, 1998 р. – http: //whc.unesco.org/ archive/ repcom98.htm#865). Територія Державного історико-архітектурного заповідника у м.Львові визначена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1338.

Підстава проведення моніторингу: на виконання статті 11 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Опис стану об’єкта культурної спадщини або території, що охороняється (просторові характеристики об’єкта; опис території, на якій знаходиться об’єкт; сучасне використання; оточуюче середовище; перелік негативних чинників (загроз), що позначаються на долі об’єкта за наявності; загальна оцінка стану: добрий, задовільний, незадовільний, аварійний):

Будинок № 10, відомий також як «Палац Любомирських» – мурований, з каменю та цегли будинок, триповерховий з пивницями, з багатим архітектурним та скульптурним декором на головному фасаді, фасади тиньковані.

На фасаді від вул. І. Федорова є портал, який зберігся від давньої кам’яниці – на його замковому камені поміщений картуш з датою “1695”. Кам’яниці від пл. Ринок, які належали князю Яну Сапізі (Jan Sapieha), у 1744 р. було перебудовано за проектом Бернарда Mеретина та архітектора Яна де Вітте.

Будинок використовується під музейну та комерційну функцію. Перший поверх будинку, внутрішній дворик та підвали використовуються комерційним підприємством, на головному фасаді будинку є напис над входом «Тут народилась львівська кава. музей. копальня. кав’ярня. магазин». Головний фасад на рівні першого поверху мурований з каменю. За результатами візуального огляду.

Фасад будинку з боку вулиці Руської перебуває у незадовільному стані, наявні значні втрати цегляного мурування та кам’яного обрамлення. В інтер’єрах першого поверху первісний вистрій та декоративне оздоблення втрачені. Відтак, загальний стан пам’ятки – незадовільний.

Перед фасадом будинку зафіксовано облаштування будівельного майданчика та факт проведення будівельних робіт – проводяться будівельні роботи із заливання бетону та влаштування металевої арматури перед вхідним порталом до будинку, над історичним передпоріжжям.

Інформаційний щит про характер проведення робіт та наявність дозволу відсутній.

Згідно зі статтею 37-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі – Закон) об’єкт всесвітньої спадщини має правовий статус пам’ятки національного значення. Відповідно до цієї статті Закону проведенню містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні передує інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Рекомендації Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні є обов’язковими для виконання при проведенні таких робіт.

Отримання рекомендації Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні здійснюється відповідно до Порядку інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об’єкта культурної спадщини, включеного до Списку всесвітньої спадщини, та/або в межах його буферної зони, затвердженому наказом Міністерства культури України від 20.04.2018 №345 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 06 липня 2018 р. за № 786/32238.

Згідно з пунктами 12, 13 частини першої статті 37-4 Закону до повноважень органу управління об’єктом всесвітньої спадщини належить надання висновків до науково-проектної документації робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні щодо впливу таких робіт на видатну універсальну цінність об’єкта всесвітньої спадщини (п.12), надання висновків до науково-проектної документації містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні щодо їх впливу на видатну універсальну цінність об’єкта всесвітньої спадщини (п. 13).

Згідно з частиною другою статті 37-4 Закону висновки органу управління об’єктом всесвітньої спадщини, визначені пунктами 12, 13 частини першої цієї статті, є обов’язковими при проведенні відповідних робіт.

Згідно зі статтею 5 Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проєктів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проєктів, реалізація яких може позначитися на об’єктах культурної спадщини, а також надання дозволів на проведення робіт на пам’ятках національного значення.

(зазначаються норми Закону України “Про охорону культурної спадщини” або інших нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил у сфері охорони культурної спадщини, що регулюють відповідні відносини)

Проведення будівельних робіт на пам’ятці національного значення, в межах об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та Державного історико-архітектурного заповідника порушує вищевказані вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини» та міжнародні зобов’язанння України, взяті на себе добровільно за результатами 22 Сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Кіото, 1998 р.).

(за наявності інформація про порушення Закону України “Про охорону культурної спадщини”, інших

нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини, державних стандартів, норм і правил у сфері охорони культурної спадщини). Додатки: фотофіксація на 3-х аркушах.

__________________________________

(посада особи, яка склала акт візуального обстеження) ____________

(підпис) _________________

(власне ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Фото 1. Будинок на площі Ринок 10 у м. Львові: працює будівельна техніка

Фотофіксція 28.02.2025

Залишити відповідь