Минув рівно рік з моменту ухвалення скандального закону № 4292-IX, який у медійному та політичному просторі отримав назву «закон Ігоря Мазепи». Як повідомляють журналісти видання «Главком», ця законодавча ініціатива, яку просували депутати з так званої «групи Коломойського», мала на меті докорінно змінити правила повернення державі та громадам незаконно відчуженого майна.

Свою неофіційну назву документ отримав на честь бізнесмена Ігоря Мазепи, підозрюваного у заволодінні землями Київської ГЕС. Ключовою нормою закону став фактичний захист осіб, які заволоділи лісами чи береговими лініями: якщо з моменту відчуження минуло понад 10 років, претензії до них «обнуляються». Якщо ж термін менший, держава зобов’язана внести на депозит суду повну ринкову вартість майна ще до початку розгляду справи — нібито для компенсації «добросовісному набувачу».

Спротив громадянського суспільства та європейська реакція

Торік президент Володимир Зеленський підписав закон, попри масштабну петицію. Проти ініціативи виступили відомі українці, серед яких Ада Роговцева, Тарас Тополя, Олександра Матвійчук та Валерій Пекар. Реакція міжнародних партнерів була не менш жорсткою: у Європарламенті та Єврокомісії закон прямо назвали «легалізацією краденого». Єврокомісарка з питань довкілля Джессіка Росвалл окремо наголосила, що в умовах війни українські ліси та болота є не просто природним ресурсом, а стратегічною лінією оборони.

Протасів Яр як «перша жертва» та перемога у Верховному Суді

Першим випробуванням для нового закону стала справа столичного Протасового Яру. Після набуття чинності документом у квітні 2025 року, Господарський суд Києва відмовився розглядати позов прокуратури через відсутність грошового депозиту. Ситуація виглядала патовою: в Офісі Генпрокурора підтвердили, що в бюджеті на 2026 рік кошти на такі виплати не передбачені, що фактично позбавляло державу права на судовий захист.

Проте за рік боротьби прокуратурі вдалося змінити хід подій у Верховному Суді. Колегія Касаційного господарського суду під головуванням Лариси Рогач постановив, що вносити ринкову вартість ділянок на депозит не потрібно. Судді наголосили: добросовісність набувача має оцінюватися під час розгляду справи по суті, а не бути передумовою для звернення до суду.

Аналогічну позицію зайняв і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (судді Д. Гудима, І. Дундар, Є. Краснощоков, В. Крат та П. Пархоменко), розглядаючи справи щодо земель на Франківщині. Ця практика стала фундаментом для захисту публічної власності всупереч лобістським нормам закону.

Позиція суддів та маніпуляції законотворців

Голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач ще під час підготовки законопроєкту попереджала депутатів, що він спрямований на захист недоброчесних осіб. Вона зауважила, що набувачі ділянок на берегах чи в охоронних зонах не можуть не розуміти незаконність таких операцій, адже це очевидно за візуальними ознаками.

Суддя Верховного Суду Дмитро Гудима спростував аргументи авторів закону (зокрема депутата Ігоря Фріса) щодо вимог ЄСПЛ. За словами судді, практика Європейського суду не зобов’язує державу в усіх випадках сплачувати ринкову ціну за повернення майна, особливо якщо воно було набуте безкоштовно або з очевидними порушеннями.

Нові загрози: ініціативи Стефанчука

Попри успіхи у судах, ризики для державного майна залишаються високими. Зараз голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціює масштабне оновлення Цивільного кодексу. Одна із пропозицій — легалізувати все майно, що вже внесене до Державного реєстру речових прав. Фахівці застерігають: це може стати «амністією» для схем за участю «чорних нотаріусів», адже реєстраційне право пропонують зробити домінуючим над Конституцією та природоохоронними нормами.

У НАЗК наголошують, що головною проблемою залишається порожній земельний кадастр. Відсутність чітких даних про межі лісів та водних фондів створює умови для корупції. Як зазначила Олена Кривошей, керівник управління антикорупційної політики НАЗК, лише повне наповнення кадастру зможе зупинити епоху «тіньової землі».

Слово за Конституційним Судом

Наразі Конституційний Суд розпочав розгляд подання Пленуму Верховного Суду щодо конституційності «закону Ігоря Мазепи». Проте юристи зазначають, що подання охоплює лише питання зворотної дії закону в часі. Водночас депутати, які не голосували за цей документ, мають можливість подати власну скаргу, оскільки закон створює нерівні умови захисту власності: приватні особи не отримують компенсацій при поверненні майна, на відміну від «власників» державних земель.

Поки законодавці намагаються змінити правила гри на користь недоброчесного бізнесу, єдиним бар’єром на шляху остаточного дерибану залишається судова система та активна позиція громадськості.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що  івестбізнесмен та власник компанії Concorde Capital Ігор Мазепа вийшов з-під варти 23 січня.

Читайте також: У Голосіївському лісі збереглася унікальна Танкова дорога

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.