Звільнений з полону Назар Далецький розповів, як сприйняв звістку про своє “поховання” в Україні

Після тривалого перебування у російському полоні та повернення на батьківщину Назар Далецький нарешті зміг повернутися у рідне село на Львівщині. Саме там військовий побачив могилу, яку встановила родина Героя, вважаючи його загиблим.

Про це йдеться у матеріалі The New York Times.

До теми Помилково “поховали” уже другого захисника з Львівщини: насправді він у полоні

Як Назар Далецький сприйняв новину про своє “поховання”?

Назара Далецького звільнили разом із десятками інших військових під час обміну полоненими 5 лютого. Від українського офіцера СБУ він дізнався, що через помилку під час ДНК-ідентифікації його родина три роки тому поховала мішок із останками, які вважали його тілом. Формально, за документами, Далецького вже не існувало.

Після повернення у рідне село 46-річний чоловік стояв біля “своєї” могили – однієї з кількох десятків у відкритому полі. На каменях були прапори на честь загиблих військових. Сьомий прапор, що позначав його поховання, вже зняли, викопали й останки невідомого солдата. Після розкопок залишилися лише купи землі.

Не кожен має можливість побачити власні похорони і дізнатися, хто найбільше за тобою плакав, – сказав він.

5 лютого, у день його повернення в Україну, його 72-річній матері Наталії Далецькій зателефонували. Староста села знала про це і приїхала, щоб зафіксувати момент. Телефон спершу взяла племінниця Роксолана Макохіна – вона одразу почала кричати від радості.

Коли вона озвучила ім’я Назара, мати закрила обличчя руками, взяла слухавку і сказала: “Боже мій, як довго я на тебе чекала, моя дорога дитино”.

Їхня зустріч відбулася лише за кілька тижнів. Далецького, якого російські війська взяли в полон в травні 2022 року під час боїв на Сході України, після полону спочатку доправили до військового шпиталю. У неволі його регулярно били, він втратив близько 15 кілограмів. У шпиталі йому дали позивний “Воскрес”.

Коли мати згодом виступала у кімнаті, де колись стояла труна її сина, вона згадувала, як сильно вплинула на неї тодішня новина про “смерть” сина. Навіть попри його повернення, вона каже, що здоров’я вже не відновиться повністю, а пережите горе й відвідування могили залишаться з нею назавжди.

Випадок Назара Далецького став унікальним – це перший відомий приклад, коли військовий виявився живим після того, як його родина вже провела похорон. Влада визнала помилку та заявила, що компенсацію, яку отримала сім’я, повертати не доведеться.

Тепер, щоб офіційно відновити свою особу, Далецькому потрібно через суд підтвердити, що він живий.

Захисник згадує, що під час обміну відбувалася перевірка документів і офіцер СБУ зачитував імена. Коли черга дійшла до нього, його ім’я не прозвучало.

Замість цього офіцер жестом попросив його підвестися, уважно подивився на нього і звірив із фото на телефоні.

“Він подивився на мене вдруге і сказав: “Вітаю, ви воскресли з мертвих”, – згадує Далецький.

Після цього він, за його словами, сів назад у автобус, блідий, ніби примара.

Як рідні зустріли захисника після повернення з полону?

Перші новини про те, що Назар Далецький насправді не мертвий, з’явилися восени 2025 року: двоє військових, які повернулися з полону, сказали, що бачили захисника живим. Родина не знала, у що вірити, і просто чекала.

Коли він зрештою повернувся додому, на площі біля сільради зібралися десятки людей, співали пісень і махали прапорами. Мати стояла серед натовпу, не стримуючи емоцій: вона то посміхалася, то плакала.

Коли син вийшов із машини, вона кинулася до нього. Вони обійнялися, і він поцілував її в голову.

Він мав водночас щасливий і розгублений вигляд. Люди підходили, щоб обійняти його, жартували й запитували, чи впізнає він їх. Він відповідав, що чотири роки – не такий уже й довгий час, чим викликав сміх у натовпі. Дехто тихо дивувався, чи це справді він.

Після зустрічі Далецький пішов додому разом із родиною. Будинок наповнився людьми, розмовами й святковою атмосферою. Його маленький двоюрідний брат навіть пожартував, що тепер у Назара “два життя”.