Ексклюзив

Соцмережі вибухнули дописами про «масове вилучення квартир» в українців. Адже Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №14005 — документ, який запускає автоматизовану систему блокування майна боржників.

 Київщина 24/7 з`ясувала що насправді стоїть за новими правилами і чи може борг за комуналку  дійсно позбавити українців житла?

Закон, який налякав пів країни: чому всі заговорили про «конфіскацію квартир»

«Заберуть єдине житло», «будуть автоматично списувати гроші з рахунків», «виконавці зайдуть у квартири без дозволу». Українці з острахом сприйняли законопроєкт №14005.

Насправді новий документ не вводить нових правил конфіскації нерухомості. Він лише автоматизує те, що давно передбачено чинним законом «Про виконавче провадження». Головна зміна — боржник більше не зможе сховати майно, переписавши його на родичів за день до арешту.

Якщо людина потрапляє до Єдиного реєстру боржників, її майно не конфіскують — але вона втрачає право ним розпоряджатися, поки борг не буде погашений.

Як працюватиме нова система: автоматичні обмеження замість черг у виконавця

Закон передбачає інтеграцію автоматизованої системи виконавчого провадження зі всіма ключовими державними реєстрами, банками та сервісами МВС.

Що це означає для боржників комуналки:

— нотаріус не посвідчить продаж чи дарування квартири;
— банк не дозволить вивести кошти, щоб уникнути стягнення;
—     МВС заблокує перереєстрацію автомобіля.

Тобто людина може жити у квартирі, користуватися авто, відкривати рахунки — але не може нічого з цього продати або переписати.

Після сплати боргу система автоматично фіксує оплату, виключає людину з реєстру боржників і повертає всі права. Без звернень, черг та «знайдіть свого виконавця десь у іншій області».

Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко пояснює:

«Сплатив — і ти вільний. Тобі не потрібно шукати свого виконавця десь у Херсонській чи Миколаївській області. Система сама зніме всі обмеження».

Це особливо важливо для ВПО, які роками не можуть знайти свого виконавця, щоб той «натиснув кнопку».

Як працюватиме «цифровий шлагбаум» для боржників: сценарії з життя

Щоб зрозуміти, як виглядатиме нова система на практиці, уявімо реальні життєві ситуації.

Ситуація 1. Людина продала авто, щоб уникнути арешту.
Раніше можливі були затримки: поки виконавець передасть постанову в реєстри, поки нотаріус отримає обмеження — боржник мав час «продати» активи родичам.
Після ухвалення №14005 вікно можливостей зникає: постанова діє одразу, а система блокує перереєстрацію миттєво.

Ситуація 2. Людина змінює прізвище, щоб уникнути пошуку виконавцем.
Такі випадки вже фіксувалися Мін’юстом. Нова система синхронізує дані з демографічним реєстром, тому уникнути сплати боргів під новим прізвищем стане неможливим.

Ситуація 3. ВПО, яке роками не могло знайти свого виконавця.
Замість поїздки в іншу область чи численних запитів телефоном, після сплати боргу обмеження знімаються автоматично. Людина навіть не мусить знати ім’я виконавця — система сама зчитує факт оплати.

Ситуація 4. Несплачені аліменти.
Боржники з аліментів стають однією з найбільш контрольованих категорій.
Якщо раніше повідомлення могли «загубитися», а прийняття рішень затягуватися, тепер автоматичні обмеження спрацьовують уже після трьох місяців боргу, а не шести, як раніше.

Чи можуть забрати єдину квартиру за комунальний борг

Ключова теза Мін’юсту — закон не дає жодних нових підстав для продажу житла. Адвокат Андрій Колоцький пояснив:

«На етапі виконавчого провадження завжди шукають альтернативні джерела погашення — зарплату, рахунки, авто. Лише коли взагалі нічого немає, можуть дивитися на нерухомість. І навіть тоді є винятки — коли в квартирі зареєстровані діти чи люди з інвалідністю».

Отже, ні законопроєкт№14005, ні будь-які зміни до нього не передбачають автоматичного вилучення єдиного житла через борги за комуналку.

Чому все ж з’явилося стільки страхів

За оцінками Мінсоцполітики, середній чек за комунальні послуги для квартири у 2024–2025 роках зріс на 30–40% залежно від регіону. Деякі міста — Київ, Львів, Тернопіль — відчули суттєве подорожчання опалення й гарячої води. Навіть для стабільних родин рахунки стали важчим фінансовим навантаженням.

Тому борги за комуналку українців зростають. У 2025 році держава стягнула 1,1 млн боргів на суму понад 15 млрд грн, а ще 400 тисяч проваджень закрили через неможливість стягнути кошти.

За інформацією Костянтина Лопатіна, директора структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго», загальна заборгованість мешканців столиці перед підприємством станом на 11 листопада 2025 року сягнула 6,3 млрд грн.

На цьому фоні історії про столичних боржників вражають. Ось приклади:  у Києві власники елітних апартаментів площею 276 м² на вулиці Мокрій накопичили 730 тисяч гривень боргу за тепло і гарячу воду — не платять із 2019 року.  Є й така квартира на Інститутській — з майже 600 тисяч грн боргу при площі 995 м².

Це саме ті випадки, коли виконавці йдуть до суду, і ризик продажу майна стає реальним. Але це не масова історія — це роками накопичені величезні суми, а не борг за три місяці опалювального сезону.

То чи можуть зробити людину безхатьком через комуналку?

Якщо називати речі своїми іменами — так, але лише у виняткових випадках. І ці правила існували давно, задовго до законопроєкту №14005.

Ключові умови, за яких житло можуть стягнути:
— борг понад 160 тисяч грн;
— наявність рішення суду;
— відсутність інших активів;
— відсутність соціально вразливих осіб, зареєстрованих у квартирі.

Звичайні борги за комуналку у 10–20 тисяч гривень не є підставою для вилучення житла ні зараз, ні після ухвалення закону.

Підсумок

Закон №14005 — це не про відбирання квартир. Це про цифровізацію та автоматизацію стягнення боргів.  Майно не забирають — але його заморожують, доки людина не заплатить борг.

І якщо щось і зміниться для українців, то радше те, що сховати майно більше не вдасться, а сплата боргу стане єдиним шляхом до «розморожених» прав.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: «Ти вже в схемі, навіть якщо не знаєш про це». Як дроп-схеми охопили Україну — і чому це проблема державного масштабу