Фізики активно займаються дослідженнями концепції мультивсесвіту, що включає ідеї про паралельні світи та квантові «двійники». Ця тема, яка отримала популярність у науковій фантастиці, вже привертає увагу багатьох вчених, які розглядають її як потенційно істинну наукову модель. Проте, фахівці мають різні погляди на природні аспекти цієї теорії.

Наша Всесвіт виглядає оптимальною для виникнення життя. Як пояснює професор Пол Галперн з Університету Святого Йосипа, навіть незначні зрушення у фундаментальних константах, таких як гравітація, могли б завадити формуванню зірок і планет або призвести до руйнування Всесвіту на ранніх стадіях. Це надихає думку про те, що налаштування цих констант можна пояснити існуванням безлічі всесвітів з різними характеристиками, серед яких ми потрапили в той, що дозволяє життя.

Концепція мультивсесвіту вперше з’явилася в рамках квантової механіки. У атомному світі властивості частинок не є сталими, і електрон може перебувати в певній позиції лише з імовірністю. У 1957 році фізик Х’ю Еверетт запропонував “інтерпретацію багатьох світів”, згідно з якою кожна квантова частка створює розгалуження всіх можливих реальностей, що одночасно існують в різних всесвітах. Галперн зазначає, що ці “двійники” відрізняються лише місцезнаходженням одного електрона, тому не створюють захоплюючих сюжети для фантастичних творів.

Проте не обійшлося без критиків цієї теорії. Деякі філософи вважають, що гіпотезу, яку не можна перевірити експериментально, не слід вважати науковою. Інші стежать за принципом “лезо Оккама”, вважаючи, що введення безмежної кількості всесвітів ускладнює пояснення фізичних явищ, замість того, щоб спростити його.

Альтернативний підхід базується на ідеях про раннє розширення Всесвіту. Відповідно до новітніх теорій, Всесвіт, коли зароджувалася матерія, розширювався з величезною швидкістю. Гіпотеза “вічного розширення” припускає, що цей процес міг тривати за межами нашої “космічної бульбашки”, сформувавши нові всесвіти з іншими фізичними законами. Більшість таких світів не можуть підтримувати життя, але іноді з’являються умови, що сприяють його виникненню.

Космологи вивчають можливі свідчення взаємодії між всесвітами в реліктовому мікрохвильовому фоні, зокрема, виявляючи аномальну “холодну зону”. Хоча статистичних доказів наразі немає, концепція мультивсесвіту залишається об’єктом комплексних математичних досліджень, в яких вчені шукають відповідь на основні питання про структуру Всесвіту.