На п’ятий рік повномасштабної війни Київ зіткнувся з парадоксом: формально місто має тисячі укриттів, мільярди гривень витрачені на ремонти та будівництво, але багато киян під час повітряної тривоги залишаються вдома. Проблема полягає не лише у кількості сховищ, а й у їхньому реальному стані та доступності. Про це повідомляє видання Хмарочос.

Укриття на мапі та в реальності

Масову перевірку стану укриттів у Києві розпочали після початку російської агресії ще у 2014 році. До 24 лютого 2022 року у столиці налічувалося близько 500 спеціально обладнаних бомбосховищ та понад 5 тисяч об’єктів подвійного призначення — підвали житлових будинків, підземні переходи, паркінги, станції метро та інші приміщення. Але навіть серед офіційних об’єктів майже п’ята частина була непридатною для перебування.

Перші дні повномасштабного вторгнення показали, що багато укриттів зачинені або використовуються як склади чи технічні приміщення. Найнадійнішими залишилися станції метро. У багатьох будинках мешканці самостійно розчищали підвали, приносили меблі та облаштовували базові умови для перебування.

Приклад Бульварно-Кудрявської

У Шевченківському районі підвал довоєнного будинку виявився непридатним — завалений сміттям, цеглою і старими конструкціями. Мешканці очистили його, провели воду та електрику, облаштували базові місця для відпочинку. Укриття внесли до офіційної мапи міста, а у 2023 році на його ремонт виділили два мільйони гривень. Проте навіть після ремонту приміщення не стало повністю безпечним: відсутнє резервне живлення, заходять сторонні особи, іноді трапляються небезпечні ситуації, зокрема через вживання заборонених речовин.

Деякі мешканці користуються більш безпечними укриттями на приватних або колишніх промислових територіях. Вони оснащені двоярусними ліжками, туалетами, водою і двома виходами. Проте таких об’єктів мало, і вони не покривають потреби всього району. Багато людей не ходять туди через відстань або брак довіри до безпеки.

Чому кияни не користуються укриттями

Більшість укриттів — це підвали та цокольні поверхи. У них часто немає туалетів, вентиляції, місць для відпочинку. Під час нічних атак перебування в таких приміщеннях стає складним, особливо якщо атаки тривають кілька годин. Антисанітарія, холод, вогкість і запах каналізації знижують бажання користуватися укриттями.

За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, 12% об’єктів на офіційних мапах не існують або використовуються не за призначенням.

Витрати та ремонти

За даними Департаменту муніципальної безпеки, у 2025 році на ремонт 413 укриттів витратили понад 1,2 мільярда гривень, ще 752 мільйони — на 247 укриттів у школах і дитсадках. На будівництво нових укриттів передбачили 2,8 мільярда гривень, але завершили лише один об’єкт у школах.

Мобільні укриття також майже не з’явилися: із 500 запланованих встановлено лише одне, причому завдяки приватній компанії.

Плани на 2026 рік

У 2026 році районні адміністрації визначили 142 укриття для капітального ремонту та ще 20 — за умови додаткового фінансування. Також планують встановлення 109 мобільних укриттів у місцях великого скупчення людей.

Найнадійніші сховища — спеціально побудовані або протирадіаційні споруди, але їх небагато. Основу складають «найпростіші укриття»: підвали, підземні паркінги, переходи. Вони повинні мати освітлення, вентиляцію, місця для сидіння, запас води, аптечку та вогнегасники. Відповідальність за доступ покладається на балансоутримувачів — комунальні підприємства, ОСББ, навчальні заклади.

На практиці більшість укриттів потребують постійного догляду. Відсутність фінансування утримання, проблеми з безхатьками та залежними особами, антисанітарія та небезпечні комунікації роблять їх малопридатними для тривалого перебування.

Що потрібно змінити

Щоб система цивільного захисту працювала ефективно, потрібно:

• очищення мап від неіснуючих укриттів;
• механізм постійного контролю доступності;
• закріплення відповідальності за балансоутримувачами;
• фінансування не лише ремонту, а й щоденного утримання;
• мінімальні стандарти перебування: вентиляція, чистота, місця для відпочинку;
• розгортання мережі укриттів у кроковій доступності, включно з новим будівництвом та мобільними рішеннями.

Попри витрачені мільярди та ремонт тисяч приміщень, система укриттів Києва ще далека від ідеалу. Багато мешканців продовжують користуватися приватними або самостійно облаштованими сховищами, адже офіційні укриття часто не забезпечують базові умови безпеки та комфорту.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Президент Володимир Зеленський підписав Закон 4778-IX, який робить обов’язковим будівництво укриттів під час зведення нових житлових і інфраструктурних об’єктів. Документ також передбачає створення мережі сучасних центрів безпеки у громадах та включення схем захисних споруд до містобудівної документації.

Читайте також: Не врятував і європейський нагляд: компанія з кримінальним шлейфом уже другий рік будує укриття для ліцею у Баришівці

Фото: колаж «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.