У 2026 році українцям доведеться сплатити податок на житлову нерухомість за 2025 рік. Йдеться лише про ті випадки, коли площа житла перевищує встановлені законом норми. Про це повідомляє видання «Стіна» з посиланням на “Судово-юридичну газету”.

Податок стосуватиметься власників:

• квартир площею понад 60 кв. м;
• будинків понад 120 кв. м;
• різних типів житла (включно з частками), якщо загальна площа перевищує 180 кв. м.

Як визначається ставка податку

Розмір податку встановлюють органи місцевого самоврядування. Вони враховують тип нерухомості та її розташування.

Водночас існує обмеження: ставка не може перевищувати 1,5% від мінімальної зарплати за кожен квадратний метр понад норму.

Станом на 1 січня 2025 року мінімальна зарплата становила 8 000 грн. Це означає, що максимальна ставка податку — 120 грн за 1 кв. м «зайвої» площі.

Приклад розрахунку

Щоб краще зрозуміти, як це працює, розглянемо простий приклад.

Якщо у власності є квартира площею 65 кв. м:

• оподатковується лише 5 кв. м (65 – 60);
• ставка — 120 грн за 1 кв. м;
• загальна сума податку становитиме: 5 × 120 = 600 грн.

Такий підхід дозволяє оплачувати лише перевищення встановленої норми, а не всю площу житла.

Коли і як сплачувати

До 1 липня власники нерухомості отримають повідомлення про нарахування податку. Це може бути електронне повідомлення або рекомендований лист.

Після отримання документа є 60 днів, щоб здійснити оплату. У разі затримки передбачені фінансові санкції.

Хто звільняється від сплати

Закон передбачає низку випадків, коли податок не нараховується.

Не сплачують податок:

• власники житла в межах встановлених норм;
• власники нерухомості на тимчасово окупованих територіях, у зоні бойових дій або пошкодженого житла;
• дитячі будинки сімейного типу;
• житло дітей-сиріт та дітей з інвалідністю (за певних умов);
• нерухомість громадських організацій осіб з інвалідністю;
• житло багатодітних і прийомних сімей (п’ять і більше дітей).

Що це означає для українців

Фактично цей податок не є новим, але у 2026 році він знову стане актуальним для частини власників житла. Його сплачуватимуть ті, хто має нерухомість більшої площі та не підпадає під пільги.

У нинішніх економічних умовах навіть такі відносно невеликі суми можуть бути відчутними для бюджету родин. Водночас сама система виглядає більш-менш справедливою: платити потрібно лише за площу, яка перевищує базові норми.

Це означає, що більшість власників стандартних квартир і будинків не відчують додаткового фінансового навантаження.