Садок, який мали відкрити ще у 2018-му, за ці роки перетворився на символ того, як у Гатному «будують» – роками, мільйонами і без результату. Майже пів мільярда уже розчинилися у проєктах, актах і підозрах НАБУ, договори розривалися, підрядники змінювалися, а на місці дитячого сміху досі – порожнеча.

Тепер – новий тендер на 126 мільйонів гривень. І все виглядає так, ніби історію просто перезапустили: ті самі підходи, ті самі ризики і дуже знайомі гравці. Це вже не про будівництво. Це про систему, яка роками імітує результат. І саме тому перед нами – чергова «Вражаюча закупівля».

У лютому цього року Гатненська сільська рада оголосила тендер на будівництво нового дошкільного навчального закладу на 280 місць по вулиці Космонавтів у селі Гатне, Києво-Святошинського району Київської області. Мова йде про друге коригування раніше розробленого проєкту. Очікувана вартість будівництва становить 126 509 530,80 гривень.

Згідно з тендерною документацією, планується виконати повний спектр робіт: від групових приміщень для дітей різного віку до харчоблоку, медичних кімнат і адміністративної частини. Окремий акцент – на безпеці: у садку має з’явитися укриття, що вже стало обов’язковим стандартом у воєнний час. Також заклад планують повністю забезпечити сучасними інженерними мережами – водопостачанням, каналізацією, опаленням, вентиляцією та електрикою.

Не обмежуються і самою будівлею. Проєкт включає благоустрій території: облаштування дитячих ігрових майданчиків, озеленення, створення безпечних зон відпочинку, а також під’їзних шляхів і пішохідних доріжок. Роботи мають виконати до до 31 грудня 2026 року.

Садок-привид за сотні мільйонів

Історія будівництва дитячого садка у Гатному – це не про розвиток громади. Це про системну неспроможність, безкарність і мільйони, які роками зникають швидше, ніж з’являються стіни майбутнього закладу. Ще у 2018 році на вулиці Космонавтів мали звести сучасний дитсадок на 280 місць. Проєкт виглядав типовим: чіткі строки, зрозуміле фінансування, стандартний об’єкт соціальної інфраструктури. Але дуже швидко стало зрозуміло – типовим тут буде лише одне: схема.

Стартували з 68 мільйонів гривень і підрядника з гучною назвою «Проектно-будівельний Альянс». Але вже за рік бюджет почав стрімко «рости». Спочатку ще 124 мільйони, потім ще 33, а далі – десятки мільйонів на роботи, які раптом «забули врахувати». У підсумку ціна проєкту майже дотягнула до понад 200 мільйонів гривень. А результат? Його немає.

Об’єкт, який мали здати ще у 2018 році, так і залишився довгобудом. Натомість з’явилися кримінальні провадження. Слідство встановило: акти виконаних робіт могли підробляти, матеріали – суттєво завищувати у вартості, а технічний нагляд – фактично ігнорувати. Близько 27 мільйонів гривень просто зникли у повітрі.

У листопаді 2022 року НАБУ оголосило підозри колишньому голові села Броніславу Корицькому, бухгалтеру та представникам підрядних компаній. Але навіть після цього історія не завершилася. Бо відповідальність – окремо, а будівництво – «своїм життям».

Наприкінці 2021 року у гру заходить уже Департамент регіонального розвитку Київської ОДА. Новий тендер – понад 79 мільйонів гривень. Нова спроба добудувати те, що вже мало давно працювати. Термін – до кінця 2022 року. Але далі – повномасштабна війна. І проєкт знову зависає.

Здавалося б, після цього мала б відбутися переоцінка: аудит, аналіз, публічні висновки. Але у 2024 році Гатненська сільська рада знову запускає тендер – знову понад 79 мільйонів гривень. І знову – провал. Переможець не зміг надати навіть базові документи. Ліцензії, підтвердження досвіду, коректні сертифікати – усе це або відсутнє, або оформлене з порушеннями. У документах – розбіжності, у звітах – невідповідності. Результат передбачуваний: тендер скасовують.

Але навіть це не стало сигналом зупинитися. У березні 2025 року – чергова спроба. Новий тендер, уже на понад 107 мільйонів гривень. Формулювання – знайоме: «коригування проєкту». Термін виконання – до 31 березня 2026 року. Черговий шанс з новим підрядником ТОВ «Будівельна компанія «Буд Проект». Чергові обіцянки. І знову – нуль.

Уже в травні 2025 року сторони просто розривають договір. Без гучних пояснень, без публічного звіту про виконані роботи, без відповіді на головне питання: що відбулося з грошима і часом громади.

Роки минають, а садка все немає. Натомість є інше: стабільна традиція запускати нові тендери, не завершивши попередні. І кожен новий – дорожчий за попередній. І тут починається найцікавіше. Бо після всіх цих провалів, підозр і розірваних контрактів історія не завершується. Вона просто переходить у нову фазу. З новим тендером і цифрами. Саме його ми розбираємо далі. І, схоже, ця історія ще далеко не про завершення будівництва.

Підрядник із розірваним контрактом знову отримує мільйони

На етапі визначення переможця історія гатненського дитсадка робить черговий різкий поворот – і він виглядає більш ніж показово.

Єдиним учасником тендеру стало ТОВ «Будівельна компанія «Буд Проект». За відсутності будь-якої конкуренції компанія автоматично отримала перемогу з пропозицією 126,3 мільйона гривень при очікуваній вартості 126,5 мільйона. Формальне «зниження» ціни у цьому випадку виглядає радше технічним жестом, ніж реальною економією для бюджету.

Проте справжній резонанс викликає не відсутність конкуренції, а сам факт участі цієї компанії. Адже саме з цим підрядником Гатненська сільська рада вже укладала договір у 2025 році – і саме цей договір згодом було розірвано. Попри це, жодних бар’єрів для повторної участі не виникає. Більше того, компанія знову отримує підряд – тепер уже без жодної альтернативи.

ТОВ «Будівельна компанія «Буд Проект» зареєстрована у 2018 році, її власником і директором є Микола Портянко. Активну участь у публічних закупівлях компанія розпочала лише у серпні 2022 року, але за короткий період встигла виграти 33 тендери на суму понад 286 мільйонів гривень. Така динаміка виглядає вражаюче, але водночас викликає запитання щодо джерел цього стрімкого зростання.

Особливу увагу привертає той факт, що значна частина цих підрядів укладена саме з Гатненською сільською радою. У контексті попередніх невдалих спроб реалізувати проєкт дитсадка це вже виглядає не як випадковий збіг, а як стійка тенденція.

Додаткові питання виникають і через бізнес-зв’язки власника компанії. Микола Портянко пов’язаний із низкою інших структур, серед яких – ТОВ «Парітет-Буд». Саме ця компанія фігурувала у схемах із сумнівною реєстрацією нерухомості, коли через технічні документи у державних реєстрах «з’являлися» об’єкти, що фактично будувалися без належних дозволів. В окремих випадках йшлося про багатоповерхівки, які за документами датувалися ще початком 1990-х років, що дозволяло обійти сучасні вимоги до будівництва.

Крім того, інша пов’язана структура – ТОВ «РЕЦ «Алтана» – фігурує у кримінальному провадженні, де йдеться про незаконні операції із землею, знищення родючого шару ґрунту, тіньові продажі нерухомості та ухилення від сплати податків.

На цьому тлі рішення знову обрати такого підрядника виглядає щонайменше суперечливим. Особливо з урахуванням того, що попередній контракт із ним уже завершився розірванням без публічних пояснень і без зрозумілих результатів для громади.

Зайві мільйони як норма: що приховують цифри

У кошторисі фігурує звичайний бензин-розчинник – той самий, який продається у кожному будівельному магазині як базовий витратний матеріал. Його ціна на ринку – 78 грн за кг, або приблизно 78 000 грн за тонну. А тепер – арифметика, яка вже виглядає як схема. За обсяг 8,487984 т у кошторисі закладено 1 138 540,57 грн. Це означає, що фактична ціна становить близько 134 135 грн за тонну. Різниця – 56 135 грн на кожній тонні. У відсотках це: +72% до ринкової ціни А в абсолютних цифрах: понад 476 000 грн переплати лише на одному розчиннику. Тобто навіть технічний бензин у кошторисі раптом дорожчає майже в півтора раза.

Ще один показовий приклад – бітумно-полімерна мастика «Ізол». Матеріал базовий, широко використовується в гідроізоляції, без жодної «екзотики». На ринку – близько 47 000 грн за тонну (≈47 грн/кг). У кошторисі – зовсім інша реальність. За обсяг 21,29328 т закладено 1 429 269,05 грн, тобто фактична ціна становить приблизно 67 123 грн за тонну. Різниця – 20 123 грн на кожній тонні. У відсотках це: +43% до ринкової ціни. А в загальній сумі: понад 428 000 грн переплати лише на мастиці. І знову – просто стандартний матеріал, який у кошторисі «дорожчає» майже наполовину.

І якщо попередні позиції ще можна було списати на «апетити», то тут вже – чиста математика великих грошей. У кошторисі закладено звичайний кладковий розчин М150 по 5 028,53 грн за м³. Обсяг – 613,33 м³, що в підсумку дає 3 084 143,73 грн. На ринку той самий розчин коштує близько 1 821 грн за м³. За аналогічний обсяг це було б 1 116 873,09 грн. Різниця – 1 967 270,64 грн. Майже два мільйони гривень переплати – лише на одному базовому матеріалі. У відсотках картина виглядає ще відвертіше: +176% до ринку. Тобто розчин у цьому проєкті не просто дорожчий – він майже утричі переоцінений.

Екструдований пінополістирол 50 мм – один із найпоширеніших матеріалів для утеплення. Простий, масовий і добре знайомий кожному, хто бодай раз мав справу з ремонтом. У кошторисі його вартість – 331,58 грн за м². Обсяг – 5 021,15 м², що дає загальну суму 1 664 914,24 грн. На ринку аналогічний матеріал коштує приблизно 181,5 грн за м². За той самий обсяг це становило б 911 339,51 грн. Різниця – 753 574,73 грн. У відсотках: +82,7% до ринкової ціни. Фактично утеплювач у цьому проєкті «нагрівається» не лише фізично, а й фінансово – майже вдвічі.

Ще один показовий елемент – підвісна стеля з вологостійких плит 600×600 мм. Стандартне рішення для шкіл, лікарень і адмінбудівель. У кошторисі – 736,63 грн за м². Загальний обсяг – 1 609,97 м², що дає 1 185 948,52 грн. На ринку аналогічні плити коштують приблизно 352,8 грн за м². За той самий обсяг це становило б 567 993,42 грн. Різниця – 617 955,10 грн. У відсотках: +108,8% до ринкової ціни. Фактично – подвійна переплата за типове рішення, яке масово використовується в будівництві.

Лише на кількох базових матеріалах сукупна переплата перевищує 4,2 млн грн. І це без урахування інших позицій кошторису. І це, мабуть, найкраща ілюстрація ціни таких «кошторисних чудес». Бо 4,24 млн грн переплати – це не абстрактна цифра в таблиці. Це 222 Starlink, які могли б тримати зв’язок на передовій. Це понад 6 тисяч турнікетів, які рятують життя. Це майже 19 Mavic 3T, які могли б працювати для розвідки й коригування.

Читайте також: Як у Києві «зливають» 165 млн на ремонт спортшколи: кошторис із космічними цінами і один учасник

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.