Поділитись
«Зараз перед нами простий вибір — або гроші сьогодні, або кров завтра. І я говорю не лише про Україну, я говорю про Європу», — сказав 18 грудня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Своїми міркуваннями стосовно репараційного кредиту Україні, який ЄС поки що не дає, бо боїться програти суд Росії, поділився нардеп Микола Княжицький.
Не секрет, що опір України фінансується коштом країн ЄС. Для його продовження Україна наступного року потребує близько 70 мільярдів євро.
За оцінками МВФ та Єврокомісії, номінальний ВВП усіх країн ЄС становить близько 19 трильйонів євро, а отже необхідна для підтримки України сума — приблизно 0,37% спільного ВВП Євросоюзу.
У середньому це в 5–6 разів менше, ніж країни ЄС витрачають на власну оборону (нині це 2% ВВП, тоді як улітку НАТО ухвалило рішення про збільшення цього показника до 5%). Тобто не йдеться про якісь істотні для Європи суми — на боротьбу з COVID витрачалося в десятки разів більше.
З огляду на критичну важливість української оборони для Європи, не виникає сумнівів, що необхідні кошти знайдуть. Водночас намагання європейців використати для цього заморожені російські активи дедалі більше нагадує позицію американської адміністрації, яка не проти підтримки України, але хотіла б, щоб це оплатив хтось інший. На відміну від США, які можуть перекласти цю проблему на європейців, у Європи такої можливості немає. Адже війна відбувається всередині Європи.
Наразі зрозуміло, що ЄС не буде конфісковувати заморожені російські активи для фінансування України.
Упродовж усієї своєї історії Євросоюз ухвалював закони, спрямовані саме на те, щоб не допустити подібних ситуацій. Оскільки жодна країна ЄС не перебуває у стані війни з Росією, законодавство про воєнний стан, яке дозволяло б конфіскацію активів агресора, не може бути застосоване.
Відтак у разі конфіскації, зокрема у формі так званого «репараційного кредиту», Росія гарантовано звернеться до суду. А оскільки судова система в Європі є незалежною, ніхто не може передбачити майбутнє судове рішення.
Розуміючи це, Бельгія, на території якої зосереджена більшість заморожених активів РФ, просить надати їй фінансові гарантії на випадок програшу в суді.
Проблема полягає в тому, що надати такі гарантії ніхто не може. Причина проста: ЄС не має власного Міністерства фінансів, яке могло б від імені всіх країн Євросоюзу ухвалювати подібні рішення.
При цьому Бельгія є абсолютно проукраїнською країною: вона входить до числа найбільших донорів, постачає Україні значні обсяги озброєння, зокрема літаки F-16.
У Бельгії немає свого Орбана чи Фіцо, і вона не висуває до України жодних політичних вимог. Йдеться виключно про гарантії того, що в разі майбутнього програшу в суді Бельгія не буде змушена самостійно нести фінансову відповідальність за рішення, ухвалене всією Європою.
Як наслідок, за два тижні до початку 2026 року Європа все ще не може визначитися з формою фінансування опору України.
Важко зрозуміти, чому ми витрачаємо так багато часу й енергії на питання заморожених активів. Очевидно, що Євросоюз в економічному плані є наддержавою, здатною фінансувати Україну протягом десятиліть і навіть не відчувати цього. Немає сумнівів, що відповідні кошти зрештою будуть знайдені.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн учора заявила про можливість альтернативних механізмів — зокрема шляхом випуску запозичень ЄС. Однак тривала відсутність прогресу вкотре демонструє критичну необхідність адаптації ЄС до реалій, у яких живе сучасна Європа.
Європейський Союз створювався як економічний блок для спрощення взаємної торгівлі між країнами. Питання власної безпеки європейці делегували НАТО, воєнна сила якого базувалася на могутності американської армії.
Перегляд Сполученими Штатами своєї ролі гаранта безпеки в НАТО та військове вторгнення Росії зруйнували систему європейської безпеки, що існувала десятиліттями. Європа має дуже мало часу, щоб побудувати їй заміну.
Оскільки без України жодна система безпеки Європи неможлива, підтримка опору нашої держави є умовою виживання більшості європейських країн. Зволікання з цим сьогодні обійдеться значно дорожче вже в найближчому майбутньому.
ВАЖЛИВО: Європейська рада надає Україні 90 млрд євро на два роки, це практично безвідсоткові і безповоротні кошти.
Погашення може відбутись лише після того, як Росія компенсує нам збитки, завдані своєю агресивною війною.
Отримані кошти будуть спрямовані на потреби бюджету та оборони.
Важливо, що робота над Репараційним кредитом продовжиться – його реалізація потребує додаткової підготовки.
Отримані кошти будуть спрямовані на потреби бюджету та оборони.
Важливо, що робота над Репараційним кредитом продовжиться – його реалізація потребує додаткової підготовки.
