Реставрація історичної будівлі в самому серці Києва – проєкт, який мав би виглядати як інвестиція у спадщину. Натомість уже на рівні тендеру це виглядає як історія про мільйони, які стрімко «ростуть», дивні рішення і цифри, що все менше схожі на ринкові. За три роки – майже 76 мільйонів гривень, шість провалених спроб до цього, переможець з криміналом і кошторис, у якому навіть базові матеріали раптом дорожчають у рази. Розбираємось детальніше у рубриці «Вражаюча закупівля».

У лютому цього року Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій оголосив тендер на реставрацію будинку ювеліра Захара Брезгунова на Андріївському узвозі, 5/31 у Києві. Очікувана вартість проєкту становила 75 906 597,60 гривень. Фінансування розтягнуть на три роки: у 2026 році передбачено 11,47 млн гривень, у 2027 – 16,05 млн гривень, а у 2028 – ще 17,38 млн гривень.

Згідно з тендерною документацією, вже у 2026 році на об’єкті планують виконати базові протиаварійні та підготовчі роботи: підсилення стін, заповнення тріщин у кладці, гідроізоляцію поверхонь, зокрема фасадів, а також внутрішні роботи та адаптацію будівлі для маломобільних груп населення.

Основний обсяг робіт припадає на наступні роки. У 2027-2028 роках підрядник має облаштувати зовнішні та внутрішні інженерні мережі, провести комплексні реставраційні роботи приміщень і фасадів, а також виконати благоустрій прилеглої території, включно з встановленням огорожі. Завершити всі роботи, відповідно до умов договору, планують до кінця 2028 року – тобто майже за три роки від моменту старту фінансування.

Шість провалів і раптове «подорожчання»

Історія цієї реставрації почалася задовго до нинішнього тендеру – і виглядає вона як затяжна спроба «запустити» проєкт за будь-яку ціну. Протягом 2025 року Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій шість разів оголошував закупівлю на ці ж роботи. Кожного разу сценарій був однаковим: на торги приходив лише один учасник – ТОВ «Київська будівельно-монтажна компанія», а його пропозицію відхиляли через невідповідність вимогам. Формально – процедури дотримані. Фактично – шість невдалих спроб без жодної реальної конкуренції.

Однак ключове питання тут навіть не в кількості провалених тендерів, а в тому, як за цей час змінювалася ціна. У попередніх закупівлях очікувана вартість становила 28,5 млн гривень, і це при тому, що тоді йшлося не лише про реставрацію, а й про демонтажні роботи – тобто ширший обсяг. У новому тендері демонтаж винесли в окремий договір, але загальна сума замість зменшення різко зросла – більш ніж удвічі. Така «логіка» вже сама по собі виглядає щонайменше дивно.

Ще у вересні 2023 року проєкт реставрації замовили у ТОВ «Архітектурна ліга», і тоді загальна кошторисна вартість становила 44,78 млн гривень. Після цього, наприкінці 2025 року, через нові вимоги уряду щодо рівня заробітних плат у будівництві, документацію вирішили скоригувати. Роботи виконало ТОВ «Шкрогаль архітектурне бюро», і після цього кошторис зріс до 57,81 млн гривень. Формально – через нормативні зміни, але фактично це означало додаткові понад 13 мільйонів гривень ще до старту нового тендеру.

Втім, і ця цифра не стала остаточною. У 2026 році очікувана вартість закупівлі вже становить 75,9 млн гривень. Тобто за два роки проєкт подорожчав майже на 31 мільйон гривень – і це без урахування того, що частину робіт винесли за межі цього тендеру. Така динаміка виглядає не як поступове уточнення вартості, а як системне «розширення» бюджету.

При цьому сама будівля не залишалася без уваги і раніше. За останнє десятиліття на різні ремонтно-реставраційні роботи тут уже витратили близько 9,5 млн гривень, ще 5,6 млн – на проєктування. Роботи виконували різні підрядники, укладалися угоди, освоювалися кошти. Але результатом цього багаторічного процесу став не завершений об’єкт, а новий тендер – уже на десятки мільйонів гривень.

Мінус 5 мільйонів економії – плюс підрядник із кримінальним шлейфом

За контракт на майже 76 мільйонів гривень на папері була конкуренція. Дві компанії, два цінники, різниця – майже 5 мільйонів гривень. ТОВ «БЛІЦ БУД ІНВЕСТ» запропонувало 69 999 905,77 гривень – суму, яка дозволяла бодай формально говорити про економію. Його конкурент – ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «УНІВЕРСАЛ» – подався з пропозицією 74 997 000,72 гривні. У нормальній логіці публічних закупівель це виглядає як простий вибір: менша ціна – менше навантаження на бюджет. Але ця історія – не про таку логіку.

Дешевшу пропозицію просто викидають із гри. Причини – знайомі кожному, хто хоч раз дивився тендерні протоколи: «не надав забезпечення», «не відповідає технічним вимогам». Формально – чисто. По суті – мінус майже 5 мільйонів потенційної економії для бюджету ще до підписання договору.

ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «УНІВЕРСАЛ» – не випадковий гравець на цьому полі. Компанія працює з 2011 року, її очолює і водночас контролює Андрій Міхненко. Серед співвласників – Юрій Кучейник та Саргіс Хачатрян. Статутний капітал – понад 8 мільйонів гривень, а портфель контрактів – значно більший. За даними Clarity Project, компанія вже підписала 30 договорів на понад 246 мільйонів гривень. І що важливо – одним із ключових замовників у цій історії є той самий Центр, який зараз і віддав їй новий контракт. Тобто це не нове знайомство. Це вже налагоджена співпраця.

Але справжня цікавість починається не з цифр у Prozorro, а з кримінальної хроніки.

На момент отримання контракту в центрі Києва ця ж компанія вже фігурує у справі про можливе привласнення бюджетних коштів. Йдеться про роботи у Голованівську на Кіровоградщині – ремонт будинку культури та облаштування укриття. Контракт – понад 10 мільйонів гривень. І, за версією слідства, частина цих робіт існувала лише в документах.

Схема виглядає максимально просто і максимально знайомо: економія на матеріалах, урізані витрати на техніку та людей – і повний обсяг у актах виконаних робіт. На папері – все зроблено. На об’єкті – зовсім інша реальність. Офіційно йдеться про збитки понад 84 тисячі гривень. Сума, яка на фоні багатомільйонних контрактів виглядає майже символічною. Але проблема тут не в цифрі – а в принципі. Бо якщо «зникають» метри, матеріали і роботи – питання лише в масштабі, на якому це відбувається.

На початку 2026 року директору компанії повідомляють про підозру у заволодінні бюджетними коштами та службовому підробленні. Слідство ініціює арешт майна – суд погоджується частково і накладає обмеження на частину земельної ділянки.

І саме в цей момент компанія отримує новий контракт – уже в самому серці столиці, уже на десятки мільйонів гривень.

І тут ключове питання вже навіть не в тому, хто переміг тендер. А в тому, як у системі публічних закупівель виглядає нормальним сценарій, коли дешевшу пропозицію відхиляють, дорожчу – обирають, а підрядник із кримінальним шлейфом продовжує спокійно заходити в нові бюджетні проєкти.

+73%, +107%, +340%: арифметика кошторису, де кожна позиція працює «в плюс»

У кошторисі закладено важкий бетон класу В25 (М350) – один із найтиповіших матеріалів у будівництві. За обсяг 544,03452 м³ передбачено 2 255 648,73 грн. Фактична ціна становить приблизно 4 146 грн за м³. На ринку ж такий бетон коштує близько 2 390 грн за м³. Різниця – 1 756 грн на кожному кубі. У відсотках це близько 73% переплати. У загальній сумі це дає понад 955 тисяч гривень зайвих витрат лише на бетоні.

У кошторисі передбачені вуличні бра iGuzzini LASER BLADE INOUT. Закладено 34 одиниці на загальну суму 1 033 482,70 грн. Фактична ціна становить 30 396 грн за штуку. На ринку такі світильники коштують близько 10 300 грн за одиницю (236,68 долара за курсом). Різниця – понад 20 тисяч грн на кожному світильнику. У відсотках це майже трикратне завищення ціни. У загальній сумі це дає близько 680 тисяч гривень переплати лише на освітленні.

У кошторисі бортові камені БР100.30.15 рахують по 404,64 грн за штуку – загалом 48 556,80 грн за 120 одиниць. Ринкова ціна – близько 195 грн за штуку. Різниця – 209 грн на кожному бордюрі. У відсотках це понад 107% переплати. Тобто кожен елемент фактично купують більш ніж удвічі дорожче. У підсумку – понад 25 тисяч гривень зайвих витрат там, де не мало б бути навіть підстав для дискусії. І це вже не аномалія. Це закономірність: що простіший матеріал – то легше «намалювати» зайві відсотки.

LED-світильники Philips у розрахунках ідуть по 2 958,55 грн за штуку – це 284 020,80 грн за 96 одиниць. Ринок показує іншу цифру – близько 1 518 грн за одиницю. Різниця – 1 440 грн на кожному світильнику, що дає майже 95% переплати. Фактично – майже подвоєна ціна за стандартну панель, яка продається у відкритому доступі. У грошах це понад 138 тисяч гривень зверху.

Дросель-клапан D125 закладають по 1 281,74 грн за штуку, що дає 55 114,82 грн за 43 одиниці. Ринок – близько 290 грн за штуку. Різниця – майже 1 000 грн на кожному клапані, або понад 340% переплати. Тобто ціна зростає більш ніж у чотири рази – без жодного пояснення, за стандартний елемент вентиляції. У підсумку – понад 42 тисячі гривень зверху на позиції, яка не має жодної складності чи унікальності.

Дюбель-шурупи з пластиковими пробками (150 мм) рахують по 3 265,65 грн за 100 штук, що в сумі дає 599 783,39 грн. Ринок – близько 1 500 грн за 100 штук. Різниця – 1 765 грн на кожній сотні, або понад 117% переплати. Тобто ціна фактично зростає більш ніж удвічі – на звичайному кріпленні, яке продається у будь-якому будівельному магазині. У підсумку – це вже сотні тисяч гривень зайвих витрат на позиції, яку зазвичай навіть не сприймають як щось значуще.

У підсумку маємо не просто реставрацію, а дорогий і показовий приклад того, як формується ціна в публічних закупівлях. Там, де могла бути конкуренція – її немає. Там, де могла бути економія – її відсікають. А там, де мали б працювати ринкові ціни – з’являються цифри, які живуть за власними правилами. У результаті місто отримає відреставровану будівлю. Але питання в іншому: скільки вона реально мала б коштувати – і скільки за неї врешті заплатять.

Читайте також: Майже пів мільярда уже «освоїли», ще 126 млн планують: у Гатному 8 років «будують» садок-привид

Фото: «Київщина 24/7», Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Сарапулов.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.