«Третій зайвий у гаманці покупця»: новий фінмоніторинг через рієлторів може загнати ринок нерухомості в тінь

Політика
«Третій зайвий у гаманці покупця»: новий фінмоніторинг через рієлторів може загнати ринок нерухомості в тінь

15 Кві, 12:00

Ринок нерухомості в Україні входить у нову фазу контролю: до банків і нотаріусів тепер додали ще й рієлторів. Формально – це не нововведення, а лише запізніле виконання норм законодавства у сфері фінансового моніторингу. Але на практиці йдеться про зміну балансу відповідальності та ризиків. Що це означає для покупців і чи не стане «потрійний контроль» тригером для зростання тіньових угод – пояснив на Liga.Бізнес СЕО інвестгрупи «Молодість» Антон Мирончук.

Фінмоніторинг «прокинувся» – і ринок пішов у турбулентність

Останні тижні рієлторський ринок буквально лихоманить. Агентства почали масово отримувати повідомлення від Мінфіну про необхідність реєстрації у системі фінмоніторингу та обов’язок звітувати про угоди від 400 тисяч гривень. Сума, яка сьогодні значно нижча за типовий чек на ринку.

При цьому самі правила – не нові. Закон діє давно, а операції з нерухомістю завжди були у фокусі держави. Але щодо рієлторів ці норми роками або ігнорувалися, або залишалися на папері.

Фактично зараз відбувся різкий перехід: від «сплячої» норми – до жорсткого застосування без підготовки і зрозумілих правил гри.

Третій гравець, який нічого не вирішує

Логіка держави виглядає простою – розширити коло суб’єктів фінансового моніторингу. Але проблема в тому, що система і без того вже працює.

Сьогодні угода з нерухомістю проходить через банк і нотаріуса. Банк перевіряє походження коштів і фінансові операції. Нотаріус – ідентифікує сторони, працює із санкційними списками і несе юридичну відповідальність.

Тобто контроль уже забезпечують два повноцінні гравці. І в цьому контексті поява третього виглядає не як посилення, а як дублювання.

Адже рієлтор не є стороною угоди і не бере участі у фінансових розрахунках – його роль обмежується супроводом і комунікацією.

Що зміниться для покупців

Для клієнтів нові правила не виглядатимуть як окрема інструкція – вони проявляться у процесі.

Угоди можуть затягуватися. Зросте кількість перевірок навіть у відносно невеликих операціях. І головне – збільшиться кількість точок доступу до персональних даних.

У підсумку ринок отримує нову реальність: більше формальностей, менше довіри і більше прихованих ризиків.

Чим більше контролю – тим менше безпеки

Окремий виклик – конфіденційність. Традиційно рієлтор був довіреною особою клієнта, а договори часто передбачали нерозголошення інформації.

Тепер ця модель змінюється: дані про угоди передаватимуться у державну систему фінмоніторингу. І хоча це виглядає стандартною практикою, фактично розширюється коло тих, хто має доступ до чутливої інформації.

Парадоксально, але чим більше контролю – тим менше відчуття безпеки у клієнта.

Ризик, про який говорять неохоче

Український ринок нерухомості традиційно залишається частково тіньовим. І різке посилення вимог у таких умовах часто працює не на легалізацію, а навпаки.

Частина гравців починає уникати офіційних процедур, частина виходить із «білої» зони, а деякі угоди взагалі обходяться без посередників.

Це не теоретична загроза – подібні сценарії вже не раз реалізовувалися в інших секторах економіки.

Нотаріуси б’ють на сполох

У Нотаріальній палаті України вже окреслили ключові ризики. Йдеться не лише про додаткове навантаження на рієлторів, а про фундаментальні речі – право власності, безпеку даних і межі відповідальності.

Серед застережень – можливе обмеження прав власників, розширення доступу до реєстрів і зниження вимог до професії рієлтора.

Тобто система може стати складнішою, але не факт, що ефективнішою.

Висновок

Сам по собі фінансовий моніторинг – не проблема. Проблема – у його архітектурі. Коли контроль дублюється, відповідальність розмивається, а ролі учасників залишаються нечіткими — система починає працювати проти ринку.

Сьогодні нерухомість опинилася на роздоріжжі. І питання вже не лише у швидкості угод. Йдеться про довіру – ресурс, який втратити легко, а відновити майже неможливо.

Читайте також: Кожен п’ятий бізнес в Україні втратив понад $10 млн: економіка входить у режим виживання

Фото: колаж «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь