Ексклюзив

Український ринок житла остаточно відійшов від логіки «квадратні метри за мінімальну ціну». У 2026 році покупець голосує за безпеку, автономність і готові рішення — навіть якщо за це доводиться платити на 40–50% більше. Новобудови перетворюються з будинків на комплексні середовища життя. Київщина 24/7 дослідила які квартири на первинці нині вибирають українці.

Попит іде за безпекою

Українці більше не купують просто квадратні метри. У 2026 році житло обирають як простір безпеки, автономності та готовності до життя тут і зараз — навіть якщо за це доводиться платити значно дорожче.

Ринок житла в Україні переживає глибоку трансформацію. Якщо ще кілька років тому ключовими аргументами були ціна та локація, то сьогодні покупець мислить інакше — через призму війни, безпеки та якості повсякденного життя.

За перші 2,5 місяця 2026 року найбільший попит на новобудови — понад 40% — зосереджений у західних регіонах. Йдеться про Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську, Чернівецьку та Тернопільську області. Київ і область формують ще понад чверть попиту, близько 15% припадає на Одеський регіон. Решта областей сумарно дають до 20%.

Як пояснює комерційна директорка будівельної компанії GAZDA Маріанна Бігунець, ця нерівномірність — прямий наслідок безпекових факторів. Покупці оцінюють не лише місто чи район, а й загальну ситуацію: частоту обстрілів, ефективність протиповітряної оборони, а також здатність самого житлового комплексу забезпечити базові умови під час криз. У 2026 році ці критерії залишаються визначальними, і ця логіка вибору навряд чи зміниться найближчим часом.

Ринок покупця: правила змінилися

Показово, що навіть у відносно безпечних регіонах конкуренція за покупця зростає. Співвідношення реальних покупців до кількості квартир, за даними експертки, у західних областях становить близько 1,3–1,5, у Києві та області — 1,5–1,7. Це означає, що ринок остаточно перейшов у фазу, де правила диктує не забудовник, а покупець. Девелоперам доводиться не просто будувати, а переконувати — якістю, технологіями та продуманою інфраструктурою.

І тут проявляється ще один важливий зсув: формат «голі стіни» втрачає популярність. Натомість дедалі частіше обирають житло у форматі Ready-to-Live — з ремонтом, меблями і технікою. Причина не лише у зручності. В умовах війни люди не хочуть витрачати час, ресурси й нерви на тривалі ремонти. Житло має бути готовим до життя одразу.

Автономність як нова базова вимога

Змінюється і саме уявлення про комфорт. Якщо раніше достатньо було якісного будівництва, то сьогодні це лише базова умова. Покупці звертають увагу на те, що ще недавно вважалося додатковими опціями: автономне опалення, резервне живлення, можливість функціонування будинку під час відключень світла. Фактично, житловий комплекс оцінюється як система, здатна витримати кризові сценарії.

Паралельно формується новий стандарт середовища. Люди все частіше обирають комплекси з закритими територіями, дворами без авто, продуманим озелененням і простором для життя, а не просто для проживання. Популярність набирають малоповерхові проєкти та клубні містечка — там менше щільність забудови, більше приватності і відчуття спільноти.

Технології стають нормою

Технологічність також перестає бути розкішшю. Системи безпеки, відеонагляд, сучасні рішення доступу, підвищена шумоізоляція, дизайнерські громадські простори, автоматизований догляд за територією — усе це поступово стає нормою для новобудов, які претендують на увагу покупця.

На цьому тлі змінюється і ставлення до ціни, — підкреслила Маріанна Бігунець. Вартість уже не є визначальним фактором. Якісні житлові комплекси з розширеною інфраструктурою та технологічними рішеннями можуть коштувати на 40–50% дорожче за стандартні варіанти — і все одно залишаються конкурентними. Покупець готовий платити більше, якщо бачить реальну цінність.

Висновок

Як зазначає СЕО ІГ «Молодість» Антон Мирончук, ринок житла сьогодні відображає глибші соціально-економічні процеси.

«Житло в Україні перестає бути лише активом чи інвестицією. Воно дедалі більше сприймається як базова інфраструктура безпеки. Люди купують не просто квартиру — вони купують контроль над своїм життям у нестабільних умовах», — пояснює він.

За його словами, саме тому попит концентрується у більш безпечних регіонах, а вимоги до якості житла зростають. І навіть після завершення війни ця тенденція частково збережеться, адже стандарти, до яких звикли покупці, вже не знизяться. У підсумку на українському ринку житла у 2026 році  конкурують концепції життя: безпечного, автономного і продуманого до деталей.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Шок-ціна за житло: кімната в Україні вже коштує 1,2 млн грн