ГОТУЙТЕСЬ! Примусове повернення: що відбувається👇👇
В Україні під час дії воєнного стану для військовозобов’язаних чоловіків діють обмеження щодо виїзду за кордон. Водночас фіксуються випадки незаконного перетину кордону, що створює додаткові юридичні та організаційні виклики.
Про можливі сценарії повернення таких громадян розповів заступник голови комітету з питань захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України Сергій Старенький у коментарі ТСН.ua.
У яких випадках можливе повернення
За словами юриста, примусове повернення громадян можливе лише за певних умов, визначених міжнародним правом та законодавством країни перебування.
Він пояснив:
“Всі громадяни, які перебувають за кордоном на законних підставах, котрі мають або тимчасовий захист, або інші підстави – їх не депортують. Але питання можуть виникнути, якщо в Україні буде ухвалено законодавство про те, що військовозобов’язані особи, які перебувають за кордоном, повинні повернутись до визначеної дати, а якщо не повернуться, то це буде вважатись кримінальним злочином,”
– зазначив Старенький.
Він додав, що навіть у разі наявності підстав для екстрадиції процедура є складною і потребує індивідуального розгляду кожного випадку.
Можливі сценарії взаємодії між державами
Експерт зазначає, що потенційно можуть застосовуватися різні правові підходи між країнами.
Зокрема, у разі міжнародних домовленостей окремі держави можуть переглядати умови перебування українських громадян, якщо зміниться їхній статус захисту.
Йдеться про ситуації, коли перебування може бути обмежене стандартними строками без спеціального захисту.
Позиція інших юристів
Адвокат Руслан Ружицький у коментарі 24 Каналу зазначив, що наразі в Україні відсутній юридичний механізм, який би зобов’язував громадян повертатися з-за кордону.
За його словами, подібні ініціативи розглядалися після 2022 року, однак не були ухвалені.
Погляд українців за кордоном
Українці, які проживають у Німеччині, у коментарях для ТСН.ua зазначають, що будь-які рішення про можливу депортацію можуть бути реалізовані лише за наявності міждержавних угод та погодження на рівні Європейського Союзу.
Вони підкреслюють, що наразі таких домовленостей немає, а примусові заходи можуть викликати правові суперечки щодо дотримання прав людини.
Особливості правової системи Німеччини
Сергій Старенький зауважує, що Німеччина має складну бюрократичну систему, тому будь-які зміни у статусі перебування іноземців потребують часу та юридичних підстав.
Він пояснив:
“Якщо у певного громадянина добігають до завершення підстави перебування у Німеччині, то йому про це повідомлять заздалегідь,”
– уточнив він.
Загальний контекст ситуації
За словами експерта, питання повернення військовозобов’язаних зараз більше обговорюється українською стороною, ніж країнами ЄС.
Він зазначив, що частина громадян виїхала тимчасово, а інші не виконали вимоги щодо оновлення військово-облікових даних.
“Дійсно, багато чоловіків перебувають за кордоном. Йдеться і про тих, хто виїхав нібито тимчасово. Є такі, хто проігнорував вимогу оновити військово-облікові дані. Тому Україна шукає шляхи повернення, думає, як повернути цих людей,”
– резюмував фахівець.
Ситуація з перебуванням військовозобов’язаних за кордоном залишається юридично складною. Основне обмеження полягає у відсутності єдиного міжнародного механізму, який би дозволяв автоматично регулювати повернення таких громадян.
Будь-які потенційні зміни можливі лише через міждержавні угоди та окремі правові рішення, що робить процес довготривалим і залежним від політичних домовленостей.
Наразі примусове повернення військовозобов’язаних із-за кордону не має чітко визначеного юридичного механізму. Подальший розвиток ситуації залежатиме від законодавчих ініціатив України та міжнародних домовленостей із країнами перебування громадян.
Копіювати