Лідія Рубанка з Великої Димерки на Київщині пережила окупацію разом із вагітною донькою. Після визволення селища приєдналась до ДПСУ.

Історію військовослужбовиці розповіли в Державній прикордонній службі України.

До війни Людмила 20 років пропрацювала в авіакомпанії. З початку 2024-го — операторка розвідувальних безпілотників у зоні бойових дій у підрозділі «Фенікс».

Згодом опанувала роботу на командному пункті та ведення документації. Каже, що найважче — це втрати. «На фронті зв’язки міцніші», — говорить «Флай». І живе за принципом: маю робити і за себе, і за полеглого побратима.

Вдома чекають мати, сестра, донька і маленька онучка — за час війни Лідія встигла стати бабусею. Після перемоги хоче відбудувати батьківський дім і об’їздити всю Україну — особливо міста, де довелося воювати.

«Чим більше польотів, тим краще результати»: як молода мати вирішила стати пілотом FPV-дронів