У Києві налічується понад чотири тисячі укриттів, однак цього числа досі недостатньо, щоб повністю забезпечити безпеку всіх жителів міста. Проблема особливо відчутна у густонаселених районах. Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» заявив голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея.

Він пояснив, що столиця має у своєму розпорядженні комунальні, державні та приватні укриття. Велика частина уваги зараз приділяється навчальним закладам – понад 90% шкіл та дитсадків вже обладнані безпечними приміщеннями для дітей.

Водночас доступ до них для населення поза навчальним процесом обмежений: не всі укриття відкриті у нічний час або на вихідних, коли люди перебувають вдома або гуляють містом.

«Більшість дітей у школах забезпечені укриттями, і вони мають до них доступ. Місто активно працює над тим, щоб збільшувати кількість таких захисних приміщень і робити їх доступними для всіх», – зазначив Геннадій Кривошея.

Голова Громадської ради додав, що комунальні укриття, розташовані у житлових будинках, районних адміністраціях та міських установах, були відремонтовані ще на початку повномасштабного вторгнення. Вони мають функціонувати безперервно і бути готовими прийняти людей у будь-який момент.

Незважаючи на це, загальної місткості укриттів може не вистачити у разі масового спуску населення. На практиці подібних критичних ситуацій наразі не фіксують, але така загроза залишається.

Геннадій Кривошея зауважив, що найбільш надійним та зручним прихистком для киян залишається метро – саме там під час повітряних тривог традиційно збирається найбільше людей.

Окремі райони, як-от Солом’янка, Борщагівка та Позняки, залишаються проблемними через щільну забудову та віддаленість стаціонарних укриттів. У цих районах мешканці часто вимушені ховатися під естакадами, у тунелях або під шляхопроводами, що не завжди забезпечує належний рівень безпеки.

Голова Громадської ради при КМДА наголосив, що найшвидшим та ефективним рішенням для покращення ситуації є масове встановлення модульних укриттів, які можна розташовувати у громадських місцях та парках.

«Це досить практичний та дієвий варіант. Його необхідно широко застосовувати у столиці, бо коли людина перебуває в парку під час повітряної тривоги, їй часто доводиться долати значні відстані до найближчого стаціонарного укриття», – пояснив він.

Кривошея нагадав, що про встановлення модульних укриттів говорили ще у 2023 році, але через бюрократичні труднощі реалізація затяглася. Наразі влада вже опрацьовує механізми їхнього масштабного впровадження у столиці.

«На наступний рік заплановано будівництво модульних укриттів. Головне завдання міста – зробити так, щоб кияни мали змогу швидко і безпечно дістатися до укриття, будь то стаціонарне чи модульне», – підкреслив Геннадій Кривошея.

Нагадаємо, у 2025 році Київ оголосив близько 200 тендерів на будівництво укриттів – від капремонтів підвалів до зведення нових сховищ. Загальна очікувана вартість цих закупівель перевищила 3,6 млрд грн, але більшість процедур перетворилися на імітацію Prozorro. Понад 70% тендерів проводилися за участі лише одного учасника, фактично без конкуренції. Ще у 12% випадків не прийшло жодного бажаючого – тобто в більш ніж 80% закупівель відсутні реальні торги. Левова частка угод розігрувалася під «своїх» підрядників, а результати таких «торгів» легко передбачити.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що 1 лютого у Києві під час повітряної тривоги та загрози балістичного удару охоронці Національного авіаційного університету (НАУ) не дозволили десяткам людей із дітьми сховатися в укритті. Відомо, що на той момент у приміщенні НАУ мали проходити танцювальні змагання, а серед присутніх було багато дітей. Коли пролунала тривога, люди спробували пройти до укриття, однак їм відмовили, пояснюючи це відсутністю офіційного розпорядження.

Читайте також: Андрій Єрмак залишає Офіс Президента: коли призначать нового керівника ОП

Фото: КМДА

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.