“Були приголомшені”.

Козак відмовився виконувати наказ путіна, і висказав йому все у вічі!

Деталі:

Колишній заступник глави адміністрації російського диктатора путіна Дмитро Козак був проти початку повномасштабного вторгнення, попереджав про наслідки для росії і в перші дні вів з Україною переговори про припинення вогню, пише газета The New York Times у четвер, 18 грудня, поспілкувавшись із шістьма близькими до Козака джерелами.

Троє співрозмовників NYT, близьких до Козака, заявили, що на другий день повномасштабного вторгнення путін доручив йому вимагати капітуляції України.

Той відмовився, сказавши, що не розуміє, чого диктатор намагається домогтися своїм вторгненням, стверджують джерела газети. Коли ситуація загострилася, Козак сказав путіну, що «готовий до арешту або розстрілу за свою відмову».

За словами джерел NYT, пізніше Козак дізнався, що під час цієї розмови путін увімкнув гучний зв’язок і високопосадовці його адміністрації стали свідками «рідкісного випадку непокори».

Як сказано в матеріалі, Козак «був єдиним голосом незгоди» в найближчому оточенні глави кремлівського режиму.

Співрозмовники газети заявили, що Козак «дає голос тихому невдоволенню, яке відчувають багато представників московського ділового та культурного класу, і навіть інші урядовці». Цього року невдоволення посилилося тим, що путін відмовився припинити війну навіть на «вигідних умовах», запропонованих США.

NYT пише, що 67-річний Козак досі живе в Москві. Він почав працювати з путіним у 1990-х, коли обидва обіймали високі посади в мерії Санкт-Петербурга. За словами його знайомих, він, імовірно, вважає, що «їхні особисті стосунки гарантують йому певну безпеку».

Козак керував першою кампанією переобрання путіна, відповідав за підготовку до зимових Олімпійських ігор 2014 року і курирував «інтеграцію» окупованого Криму.

На початку 2022 року Козак вів переговори з Україною щодо війни на Донбасі. У січні того року відбулися восьмигодинні переговори в Парижі за його участю, які, як говорила українська сторона, послали «дуже позитивний сигнал».

Кілька колишніх американських і українських чиновників, обізнаних про переговори, заявили NYT, що Козак «справді прагнув» дипломатичного рішення, а не тягнув час. Коли путін нарощував війська, Козак «підготував розлогу записку», в якій описав ймовірні негативні наслідки війни. Один із людей, які бачили записку, стверджує, що в ній було попередження про можливий вступ Фінляндії та Швеції до НАТО.

21 лютого 2022 року Козак виступив перед Радою безпеки рф у тій частині засідання, яку не показували по телебаченню. За словами кількох джерел NYT, він заявив, що українці чинитимуть опір, Захід запровадить проти рф жорсткі санкції, а геополітичне становище країни-агресора постраждає. Як стверджують співрозмовники газети, путін після цього наказав усім чиновникам, окрім Козака і постійних членів Радбезу, залишити зал.

Потім путін відпустив усіх, крім Козака, який досі стояв за трибуною. Близькі до нього джерела заявили, що путін запитав, чому він проти, а той «не зрушив з місця». Це була остання їхня розмова перед початком повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого, пише NYT.

Козак перед своїми знайомими спростовував інформацію про те, що в перший день повномасштабної війни він дзвонив уже колишньому главі Офісу президента Андрію Єрмаку і вимагав капітуляції Києва.

За його словами, того дня Єрмак зателефонував йому, а він запевнив, що хоче «якнайшвидше домогтися мирного врегулювання шляхом переговорів», стверджують джерела NYT.

Уже 25 лютого Козак вів переговори про можливе припинення вогню з головою фракції Слуга народу Давидом Арахамією. Можлива угода передбачала «гарантії безпеки» Україні з боку рф і виведення військ з усієї території України, за винятком Криму і Донбасу. Переговори розлютили путіна, пише газета.

За словами трьох джерел NYT, увечері 25 лютого Козак провів брифінг для путіна захищеним зв’язком, а той накинувся на нього з критикою через перевищення повноважень і доручив «повідомити Києву, що росія вестиме переговори тільки про капітуляцію України».

«Козаку здалося, що путін різко змінює свою переговорну позицію. Він заявив, що не може вести переговори, якщо не знає кінцевих цілей росії. путін відмахнувся від цих побоювань і наказав Козаку вести переговори відповідно до вказівок. Козак відмовився. За словами джерел, саме під час цієї розмови Козак заявив путіну, що готовий до арешту або розстрілу за свою відмову», — стверджується у статті.

Під кінець цієї розмови Козак погодився передати Україні вимогу про капітуляцію і зателефонував Арахамії, поки путін мовчки слухав. Арахамія відмовився. Уже 26 лютого позиція Путіна знову змінилася, заявили три джерела NYT.

Уранці перший заступник голови адміністрації путіна Сергій Кирієнко зателефонував Козаку і заявив, що переговори з Україною тепер очолить помічник диктатора Володимир Мединський. Пізно ввечері того самого дня Мединський і мільярдер Роман Абрамович приїхали до Козака додому і сказали, що їдуть у Білорусь для переговорів з Україною. Представники Єрмака, Арахамії та Абрамовича не відповіли на запит NYT про коментар.

У матеріалі сказано, що Кирієнко замість Козака став відповідати за відносини з іншими пострадянськими державами. Однак Козак зберіг свій кабінет у будівлі адміністрації путіна і зустрічався там із неофіційними посланцями Заходу, кажучи, що зберігає доступ до путіна. У якийсь момент диктатор запропонував Козаку внести пропозиції щодо поліпшення економічного клімату в росії.

«Кілька джерел, які ознайомилися з відповідною запискою Козака, заявили, що були приголомшені нею. За їхніми словами, у меморандумі пропонувалося, щоб путін припинив війну, почав переговори з Україною і провів лібералізаційні внутрішні реформи. Козак запропонував зробити російську судову систему незалежною від фактичного нагляду з боку правоохоронних органів — ідея, близька до єресі, враховуючи статус російських служб безпеки як найвпливовіших сил країни», — пише NYT.

Кілька наближених до Козака людей були здивовані тим, що він ділився своїми пропозиціями за межами Кремля. На їхню думку, Козак, «схоже, стурбований своєю спадщиною і намагається дистанціюватися від путіна». Знайомий Козака в Ізраїлі аналітик Аркадій Дубнов заявив, що після початку повномасштабної війни той «виявив, що для путіна немає червоних ліній, які він не готовий перетнути».

«Як і багато представників російської еліти, Козак продовжує демонструвати лояльність путіну, утримуючись від будь-якої публічної критики. І путін також дав зрозуміти, що теж йому лояльний», — ідеться в матеріалі.

Козак виїжджав в Ізраїль на лікування, а також їздив у Туреччину та ОАЕ, що, за словами авторів матеріалу, свідчить про довіру з боку диктатора, який обмежив поїздки чиновників під час війни. Також «особливо примітно», що путін у вересні прийняв відставку Козака, з огляду на те, що він «вважає за краще забезпечувати лояльність високопосадовців, призначаючи їх на синекури, а не дозволяючи їм залишити державну службу», додає NYT.

У серпні The New York Times писала, що колишній російський куратор окупованого Донбасу Дмитро Козак, який народився в селі Бандуровому Кіровоградської області УРСР, приватно заявив путіну, що вторгнення росії в Україну було помилкою, після чого втратив владу, поступившись впливом іншому кремлівському функціонеру Сергієві Кирієнку.

Наближені до Кремля джерела видання стверджували, що Козак — єдиний високопосадовець, близький до путіна, який відкрито говорить про свою незгоду з війною, хоча й не озвучує свою позицію публічно.

17 вересня російське пропагандистське видання РБК із посиланням на обізнані джерела повідомляло, що Козак написав заяву про звільнення з посади заступника глави адміністрації президента за власним бажанням. 18 вересня в Кремлі підтвердили його відставку.

Джерело