Подалі від сирен: чому реабілітація бійців у прифронтових зонах — це помилка

Політика
Реабілітація поза зоною вогню: чому Україні потрібен єдиний центр для полонених на Заході

26 Кві, 11:08

Повернення з полону — це лише початок довгого шляху відновлення, який включає не тільки лікування ран, а й глибоку психологічну адаптацію. На думку військового експерта, нинішня практика розміщення бійців у регіонах із частими повітряними тривогами є стратегічною помилкою, яка гальмує процес одужання. Про це Данило Яковлев наголосив у ефірі Вечір.LIVE

Більшість військових, які повертаються з неволі, мають критичний стан здоров’я. Вони потребують не просто ліжко-місця в районній лікарні, а комплексного підходу:

Для повноцінного одужання бійців критично важливим є забезпечення специфічних дієт, оскільки організми, виснажені тривалим голодом та неналежним утриманням у полоні, потребують особливого харчування для відновлення життєвих сил. Не менш гостро постає питання фізичної доступності: багато захисників мають серйозні проблеми з опорно-руховим апаратом або пересуваються на кріслах колісних, тоді як у звичайних лікарнях укриття часто не обладнані ліфтами чи пандусами.

Через це кожна повітряна тривога перетворюється для пораненого на важке фізичне та психологічне випробування. Окрім того, для реабілітації необхідний абсолютний психологічний спокій, адже звуки вибухів та сирен у прифронтових регіонах або центральних областях країни ретравматизують людей, які щойно вийшли з пекла неволі й потребують тиші для ментального відновлення.

Стратегічне рішення: Хаб на Західній Україні

Яковлев пропонує консолідувати ресурси та створити єдиний великий реабілітаційний центр у тилових регіонах (наприклад, Львів чи Ужгород). Переваги такого підходу:

  1. Мінімальна кількість тривог та відсутність постійних вибухів створюють умови для нормалізації нервової системи.

  2. Поки боєць лікується, державні органи мають самі вирішувати його питання з документами, нарахуванням виплат та відновленням пільг, не змушуючи пораненого бігати кабінетами.

  3. В одному місці можна зібрати найкращих реабілітологів, психологів та нутриціологів, які спеціалізуються саме на випадках після полону.

Як додатковий варіант розглядається системне вивезення важких пацієнтів у європейські клініки. Це дозволяє забезпечити «люкс-умови» та повний відпочинок від реалій війни, що критично важливо у перші два місяці після звільнення.

Створення «оази спокою» для тих, хто пройшов через тортури та ізоляцію, має стати пріоритетом державної політики. Адже фізичне лікування без ментального відновлення не дасть бійцю можливості повноцінно повернутися до життя.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Україна провела 71-й обмін полоненими, у межах якого з російської неволі повернули 157 українських громадян — 150 військовослужбовців та 7 цивільних. Це перший обмін у 2026 році. Обмін відбувся після тривалої паузи та став результатом складних перемовин. 

Читайте також: Новий посол із особливою місією: у МЗС створили посаду для захисту полонених і зниклих

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь