Наприкінці квітня мерія Яготина провела нараду щодо реалізації «Плану стійкості» на наступну зиму. Втім, замість чіткої стратегії мешканці отримали доповідь, що більше нагадує перелік хронічних «хвороб» громади, які чиновники роками не можуть, або не хочуть лікувати.

Вже на старті підготовки до опалювального сезону 2026/2027 років у Яготині виринають гострі питання фінансових пріоритетів.

Адже поки комунальна інфраструктура регіону залишається вкрай вразливою через руйнування внаслідок ворожих обстрілів, серед планів яготинських чиновників – масштабні витрати на сумнівне утримання десятків кілометрів тротуарів, закупівлю нової спецтехніки та модернізацію вуличного освітлення.

З деталями наради щодо реалізації Плану стійкості Яготинської міської територіальної громади на новий опалювальний сезон 2026/2027 років розбиралися у традиційній рубриці «Політика без фільтрів».

Визнані проблеми: тепло, вода і залежність від ресурсів

Під час розширеної апаратної наради міський голова Наталія Дзюба прямо назвала слабкі місця громади.

У сфері водопостачання існує критична залежність від паливних ресурсів та гостра потреба у підвищенні автономності. Фактично це означає, що у разі тривалих відключень електроенергії подача води може бути суттєво обмеженою і повністю залежатиме від наявності пального в резервах міських підприємств.

Не кращою виглядає ситуація і з теплопостачанням. Влада констатує зношеність мереж, залежність від газу та необхідність посилення автономності.

Тобто ключова система, від якої залежить тепло в батареях та загалом виживання міста під час морозів, залишається технічно слабкою і надмірно залежною від зовнішніх факторів.

«Неякісне» тепло: чому реагують лише зараз?

Окремо керівництво міста визнало ще одну кричущу проблему – незадовільну роботу тепло постачальників у галузі освіти. Під час наради йшлося про те, що частина підрядників не виконувала своїх зобов’язань у повному обсязі або надавала послуги неналежної якості, тому договори з такими компаніями планують переглянути або розірвати з подальшим укладанням нових.

Але ця ситуація піднімає цілком логічне запитання: якщо про проблеми зі стабільністю та якістю послуг було відомо раніше, чому ці постачальники продовжували працювати й отримувати бюджетні кошти? Навіщо було чекати наради щодо Плану стійкості та лише тоді оголошувати про це публічно?

Генератори не вирішують системних проблем

Практично у всіх сферах життєдіяльності – від медицини до водопостачання – головна ставка сьогодні робиться на резервні джерела живлення. Втім, сама ж влада офіційно визнає такі ризики:

• недостатню загальну автономність об’єктів критичної інфраструктури;
• високу залежність від регулярних поставок пального для генераторів;
• гостру необхідність нарощення додаткових фінансових та технічних ресурсів.

Отже, існує ризик, що у випадку тривалих блекаутів громада може зіткнутися із серйозними перебоями у системі безперебійного водопостачання населення, повноцінній роботі медичних закладів та функціонуванні інших критичних служб міста.

Газова залежність як системний ризик та вода «за графіком»

Попри гіркий досвід попередніх років і загальну енергетичну нестабільність у державі, Яготин критично залежний від газопостачання.

Альтернативні рішення впроваджуються лише частково й не мають комплексного характеру. У таких умовах будь-які перебої з постачанням блакитного палива можуть поставити під пряму загрозу успішне проходження наступного опалювального сезону.

Більше того, навіть у базовому сценарії для міського водопостачання розглядаються невтішні варіанти: аварійна, тобто нестабільна подача води до осель, а також робота системи за графіком у разі масових відключень світла.

76 км тротуарів – серед головних пріоритетів бюджету

На фоні інфраструктурних викликів особливо показово й скандально виглядає інший блок планів міськради – міський благоустрій.

Профільне комунальне підприємство відповідає за утримання значних обсягів територій: 214 кілометрів місцевих доріг та 76 кілометрів міських тротуарів.

Вже зараз керівництво відкрито заявляє про нагальну потребу у виділенні коштів на оновлення спецтехніки, закупівлю нової дорогої комбінованої дорожньої машини та залучення додаткових фінансових ресурсів на обслуговування.

Тобто паралельно з критичними загрозами для забезпечення населення теплом і водою, у Яготині серйозно плануються солідні витрати на утримання та прибирання значних площ тротуарів.

Таким чином місцева влада стоїть перед вибором: вкладати всі можливі ресурси у критичну інфраструктуру, щоб мінімізувати наслідки можливих блекаутів – тепло, воду, реальну енергетичну автономність – або спрямовувати бюджетні кошти на візуальний благоустрій: нову техніку, дороги, тротуари та вуличне освітлення.

І саме тут виникає ключове питання: чи є утримання десятків кілометрів тротуарів першочерговим завданням у планах міського голови в період високих ризиків блекаутів і визнаних проблем із теплопостачанням?

На спроби містян у коментарях до публікації з’ясувати, де знаходяться ці «космічні кілометри», Яготинська міськрада відповіла сухо: «76 км тротуарів – це не один тротуар, а загальна протяжність усіх тротуарів, які перебувають на обслуговуванні КП «Комунальник»».

Проте таке пояснення лише підкинуло дров у вогонь. Місцеві відреагували на статистику мерії зустрічними питаннями:

«Де ці тротуари і в якому вони стані? Що входить в «утримання»? Чому тротуари від міста до вокзалу в жахливому стані?».

Градус напруги підсумував один із дописувачів, зазначивши, що він «не бачив у місті й пари кілометрів тротуарів, які б відповідали призначенню та мінімальним нормам», натякаючи на те, що звіти чиновників існують у паралельній реальності.

«План стійкості» як констатація безпорадності?

Попри гучну й обнадійливу офіційну назву, представлений владою «План стійкості» Яготина більше нагадує перелік занедбаних слабких місць: зношені тепломережі міста, залежність від постачання газу, проблемні та недобросовісні постачальники житлово-комунальних послуг, низька енергетична автономність та пряма залежність міського водопостачання від наявності пального.

І найголовніше – більшість із цих проблем не є чимось новим або несподіваним. Проте їх системне вирішення чомусь не стало пріоритетом для керівництва міста у попередні, спокійніші роки.

Яготин розпочинає підготовку до майбутньої складної зими з цілком очевидними й офіційно визнаними ризиками. На цьому тлі питання адекватного та раціонального розподілу бюджетних ресурсів стає не просто важливим, а питанням фізичного виживання громади.

Бо поки місто лише обговорює підготовку до можливих блекаутів, у кабінетах влади впевнено планують нові витрати на утримання 76 кілометрів тротуарів і закупівлю нової дорожньої техніки.

І саме наступна зима покаже, наскільки правильно були обрані ці фінансові пріоритети та чи не доведеться мешканцям громади мерзнути заради ідеально вичищених доріжок.

Читайте також: «Тисяча від держави» при зарплаті $2 000: статки очільників Яготина дивують на тлі скарг на «дерибан» землі.

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.