Ексклюзив

У Києві розгортається процес, який складно назвати випадковим – місто поступово втрачає свої зелені території. Йдеться не лише про окремі конфлікти навколо забудови, а про системну тенденцію, яка роками змінює міський простір.

Під тиском урбанізації, зростання вартості землі та попиту на житло природні зони дедалі частіше опиняються у статусі «потенційних ділянок під забудову». Частина з них уже втрачена, інші – роками залишаються в зоні ризику, де боротьба громади лише відтерміновує рішення, але не гарантує захисту.

Журналісти «Київщина 24/7» звернулися до громадської організації «Екодія», щоб розібратися, чому Київ втрачає зелені зони, які механізми цьому сприяють і які наслідки це вже має для міста – від конфліктів до змін клімату і якості життя

Зелені зони під тиском забудови: конфлікти, що тривають роками

Щоб зрозуміти реальний масштаб проблеми, достатньо подивитися на конкретні кейси – саме вони найточніше демонструють, як у Києві роками формуються і не розв’язуються конфлікти довкола природних територій.

Як пояснює фахівець зі збереження екосистем ГО «Екодія» Богдан Кученко, йдеться не про поодинокі історії, а про системну проблему, що охоплює десятки локацій у різних частинах міста.

«Насправді, у межах Києва є десятки територій, які перебувають під загрозою забудови, особливо якщо враховувати кейси, де місцеві громади вже роками борються за збереження зелених зон», – зазначає він.

Серед найбільш показових прикладів – Протасів Яр, де з 2019 року триває затяжний конфлікт через спроби звести багатоповерховий житловий комплекс. Осокорківські луки та прилеглі озера вже майже десятиліття залишаються під постійною загрозою масштабної забудови заплави Дніпра. Урочище Теремки також опинилося в зоні ризику після передачі частини лісу під житлове будівництво – попри його екологічну цінність і безпосередню близькість до території Голосіївського національного природного парку.

Попри роки спротиву з боку місцевих мешканців, ситуація в більшості випадків залишається підвішеною: частина проєктів не стартує негайно, але й не зникає з порядку денного.

«На щастя, завдяки активній громаді на більшості цих локацій будівництво досі перебуває на етапі планування. Водночас забудовники не відступають і різними методами – як законними, так і не дуже – намагаються запустити реалізацію своїх проєктів», – додає експерт.

Системна проблема: чому природні території залишаються без захисту

Втім, окремі конфлікти – це лише верхівка проблеми. Насправді йдеться про системну вразливість, яка роками дозволяє забудові наступати на природні території без серйозного спротиву з боку держави.

Як пояснює Богдан Кученко, ключова причина – відсутність належного правового статусу для значної частини зелених зон. Йдеться про території, які десятиліттями залишаються поза системою природоохоронного захисту: Труханів острів, озеро Вирлиця, Наводницький парк та низка інших об’єктів, що так і не отримали статусу природно-заповідного фонду.

«В умовах великого міста єдиним більш-менш надійним запобіжником від знищення цінних природних територій є надання їм заповідного статусу – місцевого або загальнонаціонального», – пояснює експерт.

Фактично відсутність таких рішень створює «сіру зону», у якій природні території залишаються відкритими для будь-яких девелоперських сценаріїв – незалежно від їхньої екологічної цінності чи позиції громади.

Забудова як головний драйвер втрати зелених зон

У цій системі координат ключову роль відіграє саме забудова – вона, за оцінками експертів, і є головним фактором скорочення зелених територій у великих містах.

Як уточнює Богдан Кученко, у глобальному вимірі основним драйвером знищення природних територій залишається сільське господарство. Однак у межах великих міст ситуація змінюється кардинально.

«Попри те, що загалом в Україні та світі ключовим фактором втрати природних територій є сільське господарство, яке потребує все більше площ, у великих містах його випереджає забудова», – зазначає він.

Причина проста і цинічна водночас – економічна вартість землі та стабільно високий попит на житло. Саме це перетворює зелені зони на привабливий ресурс для девелоперів.

Найбільший тиск у Києві створюють житлові проєкти, які автоматично тягнуть за собою комерційну забудову та розвиток інфраструктури – від доріг до торгових площ. На цьому тлі інші проблеми, як-от самовільні забудови чи стихійні сміттєзвалища, залишаються локальними і не формують системної загрози.

Динаміка втрат: Київ поступово втрачає зелені території

Навіть без повної статистики за 2026 рік загальна тенденція виглядає однозначно – Київ системно втрачає зелені території.

«Не маю статистики саме за 2026 рік, але якщо проаналізувати дані за останні 5-10 років, картина буде невтішною. Площа зелених зон у межах Києва та навколо нього неухильно скорочується через забудову», – каже Богдан Кученко.

Ці оцінки підтверджує і офіційна статистика. За даними Генеральної прокуратури, за останнє десятиліття столиця втратила близько 700 гектарів зелених зон. Ідеться не просто про цифри на папері – це поступове, але системне руйнування екологічного балансу міста.

Кліматичні наслідки: спека, вода і повітря

Скорочення зелених територій уже сьогодні має прямі наслідки для життя містян — і вони відчутні не лише екологам.

Як пояснює фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» Поліна Голуб, зелені зони виконують критично важливі функції для міського середовища – від регулювання температури до очищення повітря.

«Зелені простори позитивно впливають як на людину, так і на місто загалом – і не лише з естетичної точки зору. Вони зменшують ефект «острова тепла» (urban heat island), відбивають сонячне випромінювання та виділяють вологу в атмосферу, що суттєво полегшує життя містян у спекотні місяці», – пояснює вона.

Фактично зелені території працюють як природні «охолоджувач» та фільтри: вони очищують повітря, утримують вологу і підтримують біорізноманіття. Їхнє зникнення запускає ланцюгову реакцію – від підвищення температури в місті до поступової втрати природних екосистем навіть у межах урбанізованого простору.

Підтоплення і якість життя: наслідки, які вже відчутні

Зміни клімату лише підсилюють ці процеси – і їхні наслідки Київ відчуває вже сьогодні. Як зазначає Поліна Голуб, екстремальні опади стають дедалі частішими, тоді як міська інфраструктура не встигає за цими змінами.

«Зміна клімату призводить до збільшення кількості екстремальних опадів, і, на жаль, застарілі дренажні системи Києва не розраховані на такі обсяги води», – пояснює вона.

Паралельно місто саме посилює власну вразливість: природні поверхні замінюються бетоном і асфальтом, що збільшує поверхневий стік і підвищує ризики підтоплень. Водночас зникає природне охолодження, яке забезпечували дерева та зелені зони.

У результаті ці процеси напряму впливають на повсякденне життя містян: скорочуються простори для відпочинку, зростає рівень шуму, погіршується психологічний комфорт. Місто стає менш придатним для життя – не в перспективі, а вже зараз.

Чи є вихід: природоорієнтовані рішення

Попри складність ситуації, експерти наголошують: розвиток міста і збереження природи не є взаємовиключними – питання лише в підходах і пріоритетах.

«Важливо розуміти, чи варто обирати короткостроковий комфорт ціною довгострокової деградації навколишнього середовища», – підсумовує Поліна Голуб.

Одним із таких підходів є природоорієнтовані рішення – зелені дахи, фасади, екологічні коридори та інші інструменти, які дозволяють містам адаптуватися до кліматичних змін і зменшувати екологічний тиск. Українські та міжнародні кейси вже доводять: ці рішення працюють і можуть масштабуватися – від окремих проєктів до системних змін у міському плануванні.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Дніпровському районі столиці невідомі облаштували стихійну парковку на місці зеленої зони з дощовим садом по вулиці Воскресенській, 12-Г. За словами представників КП УЗН Дніпровського району, зелена територія створювалася як простір для відпочинку мешканців та елемент екологічної інфраструктури району. Водночас через хаотичне паркування вона зазнала пошкоджень.

Читайте також: Під виглядом реконструкції: в одному з парків Києва можуть зводити чотириповерхову будівлю

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.