У Києві мешканці багатоповерхівки на бульварі Ігоря Шамо пережили одну з найскладніших зим за останні роки — без стабільного тепла, електроенергії та водопостачання. Серія аварій, морози до −18 °C і регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру перетворили життя людей на щоденну боротьбу за виживання. Про це повідомили журналісти видання Texty.org.ua.

Будинок із особливостями

Будинок, зведений у 1969 році за експериментальним проєктом, має унікальну конструкцію — без підвалу, з відкритими опорами, через що його називають «будинком на курячих ніжках». Тут 16 житлових поверхів і майже тисяча мешканців до початку повномасштабної війни.

Ключова особливість — залежність системи опалення від електрики. Теплоносій подається за допомогою електронасосів, що робить будинок вразливим до знеструмлень.

Початок кризи

Проблеми загострилися в січні 2026 року після пошкодження ТЕЦ-5. Через перебої з електроенергією система опалення почала працювати нестабільно: у частині квартир температура трималася на рівні +20 °C, тоді як в інших падала до +15 °C і нижче.

Ситуацію ускладнили перевантаження електромережі — мешканці масово вмикали електроприлади після відновлення світла. Напруга падала до критичних 177 В, що спричиняло нові аварії.

Ланцюг аварій і руйнувань

Упродовж кількох днів будинок опинився у стані технічного колапсу: згорів трансформатор і одна з фаз електроживлення; вийшли з ладу насоси опалення; через морози вода в трубах почала замерзати; батареї масово розривало, спричиняючи затоплення.

Особливо критичною стала ситуація в одному з під’їздів, де через незаселену квартиру з вибитими вікнами система фактично перестала працювати — замерзлі батареї блокували циркуляцію тепла.

Людський фактор і самоорганізація

На тлі повільної реакції комунальних служб мешканці були змушені діяти самостійно:

• створили аварійний фонд;
• купували обладнання для ремонту;
• вручну відігрівали труби газовими пальниками;
• утеплювали технічні поверхи;
• організовували чергування та координацію через чати.

Для обігріву використовували нестандартні методи: гріли цеглу на газових плитах, встановлювали намети в квартирах, спали в одязі та спальниках.

Нові удари та погіршення ситуації

Ситуацію різко погіршила атака дрона 20 січня. Вибух пошкодив вікна в десятках квартир і знову вивів із ладу інфраструктуру.

Після цього: у будинку зникли світло, вода і тепло; нові прориви труб спричинили масштабні затоплення; частина квартир залишилася без електрики через залиті щитки.

Режим виживання

У найкритичніший період температура в квартирах опускалася до +1…+6 °C, а подекуди — нижче нуля. Люди масово виїжджали, а ті, хто залишився, виживали завдяки генераторам, пунктам незламності та взаємодопомозі.

До робіт залучили ремонтні бригади з інших регіонів, а ДСНС надала потужні генератори. Проте навіть це не дозволило швидко стабілізувати ситуацію через масштаб пошкоджень.

Наслідки та висновки

До кінця січня частину системи опалення вдалося відновити, однак десятки квартир залишалися без тепла. Постійні обстріли енергетики лише погіршували ситуацію.

Ця історія продемонструвала критичну вразливість старого житлового фонду до енергетичних криз, особливо в умовах війни. Водночас вона стала прикладом високого рівня самоорганізації мешканців.

Після пережитої зими люди вирішили повернутися до ідеї створення ОСББ, щоб самостійно управляти будинком і краще підготуватися до майбутніх викликів.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що Київська міська рада ухвалила зміни до програми співфінансування робіт у багатоквартирних будинках, розширивши її можливості. Відтепер мешканці зможуть отримати часткове фінансування від міста на встановлення блочно-модульних котелень.

Читайте також: Українське кіно знову серед найкращих: дві стрічки потрапили до шортлістів «Оскара-2026»

Фото: «Київщина 24/7», Texty.org.ua.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.