У Чорнобильській зоні відчуження триває масштабна лісова пожежа, яку рятувальники не можуть локалізувати вже другу добу. Ситуацію ускладнюють сильний вітер, суха погода та мінна небезпека на окремих територіях. Про це повідомили у ДСНС Київської області.

За даними рятувальників, орієнтовна площа займання перевищує 1100 гектарів. Через пориви вітру полум’я швидко поширюється лісовими кварталами та охоплює нові ділянки.

«Орієнтовна площа пожежі становить понад 1100 га. Ситуація ускладнюється сухою погодою, сильним вітром та мінною небезпекою на окремих ділянках території, що суттєво обмежує можливість проведення робіт із гасіння. Зокрема, у частині лісових кварталів роботи тимчасово не проводяться через загрозу вибухонебезпечних предметів», — повідомили ТСН.ua у ДСНС Київської області.

У службі зазначають, що осередки займання розташовані далеко від Чорнобильської атомної електростанції. Причини пожежі наразі офіційно не встановлені. Серед можливих версій розглядають людський фактор або падіння уламків після збиття повітряної цілі.

Чому пожежа поширюється так швидко

Еколог Олександр Соколенко пояснює, що займання виникло на південному сході від міста Чорнобиль — у районі штучно висаджених соснових лісів, які створювалися кілька десятиліть тому.

За його словами, вогонь також охопив заплаву річки Прип’ять, де загорівся сухий очерет.

«Це південна частина зони відчуження. Також частково горить заплава річки Прип’ять — палає очерет. До речі, пожежа може бути частково посиленою тим, що відбувалися скиди води з Київського водосховища, де рівень води зараз нижчий ніж зазвичай. Через превентивне скидання води у водосховищі відбулося осушування ділянки річища Прип’яті, там, де зараз вирує пожежа. Якщо у місцях де росте очерет немає води, то це посилює пожежну небезпеку», — пояснив еколог.

Фахівець наголошує, що нинішня пожежа охопила не найбільш забруднені території Чорнобильської зони. Найвищий рівень радіаційного забруднення залишається у районах поблизу Прип’яті та ЧАЕС.

Сухий сезон і вітер створили критичні умови

За словами Олександра Соколенка, головною причиною стрімкого поширення вогню стала тривала відсутність опадів. Березень і квітень цього року виявилися надзвичайно посушливими для Київщини та багатьох інших регіонів України.

«Березень та квітень були дуже посушливими. Окрім того на вулиці тримається досить вітряна погода, яка допомагає розповсюдженню вогню. Зараз з заходу України наближається атмосферний фронт, там, до речі, вже випадають дощі. До вечора він дістанеться до Київщини, місцями випадатимуть невеликі дощі. Лише у неділю у Київській області та Києві очікуються значні опади. Тому, якщо пожежу не приборкають до цього часу, є надія на те, що полум’я вщухне природнім чином, через опади, але їх ще треба дочекатися», — прогнозує еколог.

Він додає, що гасіння у зоні відчуження завжди є складним процесом через великі площі, відсутність інфраструктури та небезпечні ділянки.

«Сильний вітер сприяє розповсюдженню вогню і у зоні відчуження є чому горіти — накопичений сухий трав’яний настил, повалені і сухостійні дерева, постраждалі ділянки від минулих пожеж, бо зона горить вже не вперше. Тому з гасіння там все складно. Звісно, що можна переорювати ділянки ґрунту, щоб зупинити розповсюдження вогню, але якщо там сталася верхова пожежа, тоді це не допоможе. Лише за допомогою пожежної авіації, якої у нас ймовірно зараз недостатньо. Тому таку пожежу практично неможливо загасити», — каже Соколенко.

Чи є загроза радіаційного забруднення для Києва

Еколог зазначає, що наразі серйозної радіаційної загрози для Києва не фіксується. Найнебезпечніші території залишаються навколо ЧАЕС та старих могильників, а нинішня пожежа вирує в іншій частині зони.

«Щодо радіаційної загрози, то найбільш небезпечні ділянки розташовані довкола ЧАЕС — могильники, найближчі села поблизу станції, тобто територія на північний захід від неї. Там рівень радіаційного забруднення більший і відповідно є ризик поширення радіації, якщо вогонь дістанеться до цієї території. Але горить на південному сході від міста Чорнобиль, де забруднення радіонуклідами було меншим», — зазначає він.

Еколог також нагадав, що після аварії минуло понад 40 років, а значна частина радіонуклідів за цей час природним чином втратила активність.

«Загалом, враховуючи, що від дня аварії минуло понад 40 років і не вся територія зони була суттєво забруднена, а наявні радіонукліди розпалися природнім шляхом і не становлять сьогодні значної небезпеки, можна припустити, що у плані радіаційного забруднення ризиків для Києва не багато від такої пожежі», — підкреслив Соколенко.

Найбільша загроза — для природи та екосистеми

Фахівці наголошують, що головні наслідки масштабної пожежі стосуються не радіаційної ситуації, а втрат для довкілля. Значна частина Чорнобильської зони входить до складу біосферного заповідника з унікальною флорою та фауною.

«Коли стається пожежа такого масштабу — це погано, бо ми втрачаємо значні площі лісів, зокрема унікальну флору і фауну, яка там є. Це найбільший, як на мене, ризик і втрати. Звісно, що ризик радіаційного забруднення є, але я б його не переоцінював», — підсумував еколог.

У ДСНС повідомили, що за даними Національної гідрометеорологічної служби рівень гамма-випромінювання на території Київської області та по Україні загалом залишається у межах норми.

Що відомо зараз

Станом на зараз пожежа продовжує поширюватися окремими ділянками лісового масиву. Рятувальники працюють у складних умовах через сильний вітер та небезпеку вибухонебезпечних предметів у зоні відчуження.

Синоптики прогнозують опади у Київській області ближче до неділі. Саме дощі можуть суттєво допомогти у стримуванні та локалізації вогню, якщо ситуація не погіршиться через подальше посилення вітру.