Перед бойовим вильотом він одягає навушники й кілька хвилин слухає джаз. Каже — це допомагає зібратися перед небом, де права на помилку немає.

Історію льотчика-винищувача Станіслава оприлюднили у Повітряному командуванні «Центр»

Станіслав служить у 831-й Миргородській бригаді тактичної авіації та пілотує Су-27. Каже, мрія про небо з’явилася ще в дитинстві — після польоту Ан-225 «Мрія» та параду винищувачів над Майданом Незалежності.

«Тоді я загорівся бажанням стати льотчиком-винищувачем», — згадує він.

Сьогодні це вже не мрія, а щоденна бойова робота. Пілот розповідає: його першою збитою ціллю стала російська крилата ракета «Калібр».

Це був нічний виліт. Після швидкого наведення Станіслав захопив ціль і здійснив пуск ракети.

«Я побачив її в прицілі, виконав пуск і зрозумів: ця ракета вже нікуди не долетить», — каже льотчик.

Попереду тоді був великий населений пункт.

«Я вважаю, що зберіг комусь життя», — додає він.

За словами Станіслава, противник постійно змінює тактику й удосконалює свої засоби ураження, однак українські пілоти також навчаються — і роблять це швидше.

«Для них це робота та захоплення. А для нас — наш дім. Тому ми повинні бути першими», — говорить військовий.

Перед самим вильотом він завжди має короткий ритуал.

«Коли є п’ять хвилин, слухаю в навушниках джаз. Це мене заспокоює», — розповідає пілот.

А вже на злітній смузі, каже, всі зайві думки зникають.

«Ти думаєш лише про виконання завдання. Під тобою міста, будинки, сім’ї. І ти розумієш, заради кого це робиш».

Станіслав називає професію льотчика-винищувача «найкращою роботою у світі» — не через романтику, а через її сенс.

«Переможемо — тоді й виспимося», — каже він.