Нещодавно відбулося публічне обговорення проєкту закону про зміни до деяких законів України щодо захисту зайнятості та самозайнятості у сфері малого бізнесу. Зокрема, йшлося про демонтаж чи переміщення тимчасових споруд, що, на думку авторів законопроєкта, часто означає втрату робочих місць і джерел заробітку.

Реальність така, що МАФи в основній своїй масі давно перестали бути малим бізнесом. Крупні підприємства і мережі скупили такі тимчасові споруди і тепер віддають їх в оренду. Натомість базари, котрі свого часу місто віддавало під місця торгівлі власне у вигляді МАФів, пустують.

А от громадські простори, вулиці, зупинки громадського транспорту, газони переповнені МАФами. І власне це викликає чималий спротив мешканців.

Законотворці мали б впорядкувати питання МАФів з правом власності, адже воно є також досить критичним, незаконним і часто це робили, використовуючи певні схеми. Натомість автори цього законопроєкта не те, що не згадують в документі цього питання. Навпаки – всі ці халабуди хочуть узаконити.

Це відвертий лобізм, а не збалансоване вирішення питання. Місто – за малу торгівлю, але на базарах, які під це відведені. Водночас простори мають залишатися для людей. Ба більше, у воєнний час та навіть опісля його завершення, критично важливо робити міські простори – вулиці, сквери, зупинки тощо – доступними. Бо як вже бачимо, щоразу більше наших поранених воїнів повертаються з травмами та ампутаціями.

І наш обов’язок облаштувати зручну для них інфраструктуру. А МАФи, встановлені просто на тротуарі чи зупинці громадського транспорту, часто блокують цей процес.

Завжди краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Отож, на фото – громадські простори у центральній частині Львова ДО і ПІСЛЯ демонтажу МАФів:

Вулиця Пекарська у Львові – тут МАФи демонтували через реконструкцію вулиці.

І нарешті 2 МАФи у центрі міста, що стояли на тротуарі біля Галицького базару, де великий потік людей. Тепер тут нормальний прохід і квітковий ринок.