Від початку повномасштабного вторгнення в Україні пошкоджено або зруйновано майже 121 тисячу житлових будинків, з яких близько 13 тисяч — багатоповерхівки. За оцінкою проєкту «росія заплатить» Київської школи економіки, сума збитків сягає 36,8 млрд доларів станом на 13 липня. Про це розповів інженер-конструктор Дмитро Макагон у коментарі Текстам.

За його словами, у цих цифрах — не просто статистика, а тисячі різних сценаріїв руйнувань: від «відкушених» поверхів до повного обвалу секцій.

Від «точкового» удару до лавинного обвалу

Головний висновок експертів — універсального сценарію руйнування не існує. Один і той самий тип будинку може пережити різні за масштабом ураження залежно від десятків факторів: типу боєприпасу, місця влучання, кількості вибухівки та навіть того, в якому стані була сама споруда.

Інженер підкреслює: житлові будинки не проєктуються для військових сценаріїв.

«Будівлі під час проєктування не випробовують щодо потрапляння в них ракет чи авіабомб. Моделювання допускає максимум побутовий вибух або руйнування внаслідок пожежі», — пояснює Дмитро Макагон.

Водночас сучасні висотки мають конструктивний запас міцності — так званий захист від прогресивного руйнування. Його суть у тому, щоб навіть після втрати частини конструкції будинок не складався миттєво.

«Завдання конструктора — виграти час для евакуації, а не створити абсолютно невразливу будівлю», — зазначає експерт.

Чому одні висотки вціліли, а панельні будинки — ні

Найбільш показовий контраст — між монолітними та панельними будівлями.

Монолітні висотки у Києві та Одесі після прямих влучань часто зберігають основну конструкцію. У деяких випадках руйнується лише частина поверхів, які потім демонтують і відновлюють.

«Той факт, що будівля встояла і не завалилась після ракетного удару, свідчить про наявність «ядра жорсткості». Це ліфтові та сходові вузли, які тримають конструкцію навіть при значних пошкодженнях», — каже Дмитро Макагон.

Інша ситуація з панельними будинками, як у Бородянці чи Маріуполі. Там руйнування часто мають «ефект доміно» — коли одна вибита панель запускає обвал цілої секції.

«Щойно руйнуються панелі, вони починають падати одна на одну і самі стають «снарядом». Відсутність однієї панелі може спричинити обвал усієї секції», — пояснює інженер.

До цього додається ще один фактор — пожежі, які додатково послаблюють бетон і арматуру, прискорюючи обвал.

Цегляні будинки: між частковим відновленням і знесенням

Окремий тип — цегляні будинки, які часто поводяться непередбачувано. У Часовому Яру, Харкові та Чернігові фіксували як повні обвали секцій, так і об’єкти, які теоретично можна частково відновити.

«Цегла гірше тримає вибухову хвилю, ніж бетон. Якщо руйнується опора, перекриття «посипаються» вниз», — каже Дмитро Макагон.

Водночас експерт наголошує: інколи можливе часткове відновлення, якщо не пошкоджена вся конструкція. Але остаточне рішення завжди залежить від експертизи — з урахуванням пожеж, деформацій і втрати міцності матеріалів.

Чому пожежа інколи небезпечніша за сам вибух

Окремо інженер звертає увагу на фактор, який часто недооцінюють — тривале горіння після удару.

Пожежа здатна зруйнувати навіть ті конструкції, які витримали вибух. При високих температурах бетон тріскається, а арматура втрачає міцність і деформується.

«Коли палає пів дня — це вже конструкція, яку неможливо відновити. Арматура при 500 градусах починає втрачати властивості, і будівля перестає відповідати вимогам безпеки», — пояснює експерт.

Досвід зруйнованих будинків в Україні показує: навіть схожі за виглядом багатоповерхівки можуть реагувати на удари кардинально по-різному. Монолітні конструкції частіше дають шанс на часткове відновлення, панельні — схильні до лавинного обвалу, а цегляні будівлі можуть бути як частково ремонтопридатними, так і повністю непридатними.

Інженери підсумовують, що визначити наперед масштаб руйнування неможливо. Але можна точно сказати інше — сучасні конструкції збільшують шанси людей вижити, навіть якщо сам будинок уже не врятувати.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Олексій Кулеба разом із Прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном оглянули, зруйнований російською ракетою, будинок у Святошинському районі. Тоді внаслідок удару загинули 29 людей, серед них п’ятеро дітей, понад 150 осіб отримали поранення.

Читайте також: Одна з найважчих атак: у Києві, до ліквідації наслідків, залучили понад 1500 рятувальників і поліцейських

Фото: ГУ ДСНС Києва

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.