Урожай зернових в Україні попри п’ятий рік повномасштабної війни з російськими окупантами дозволяє забезпечити не тільки внутрішнє споживання. 

Однак хліб в Україні, особливо нового врожаю дорожчатиме й надалі – зростає собівартість пального, логістики, добрив і засобів захисту рослин, а хлібопекарські підприємства змушені інвестувати в енергетичну незалежність на випадок зимових відключень. Про це пише AgroPortal за матеріалами конференції-виставки «Хлібна індустрія 2026».

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький запевнив учасників форуму: незважаючи на затяжну посівну через холодну весну та перезволоження ґрунтів, усі заплановані площі будуть засіяні.

За прогнозом Мінекономіки, урожай зернових у 2026 році сягне близько 60,4 млн тонн – приблизно стільки, скільки й торік. Пшениці очікується близько 22,4 млн тонн, ячменю – 4,7 млн тонн, кукурудзи – близько 31,6 млн тонн.

У реаліях війни та міжнародній ситуації достатній врожай не означає стабільних цін на кінцевий продукт: усе, що формує собівартість зерна й борошна, – пальне, логістика, добрива, засоби захисту рослин – продовжує дорожчати.

Влітку пекарі готуються до зими 

Віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Борис Шестопалов пояснив, що питання ціни на хліб залежить не тільки від собівартості виробництва, а й від того, який рівень цін готові прийняти торговельні мережі.

«Ціна на хліб буде зростати. На скільки, важко спрогнозувати, адже вона формується як наявністю попиту, так і можливістю виробника підтримувати той рівень ціни, на який є запит від споживача. І в цьому питанні варто орієнтуватися не на кінцевого споживача, а на торговельні мережі», – зазначив Шестопалов.

Окремою проблемою він назвав енергетичну безпеку підприємств: хлібозаводи вже зараз готуються до можливих відключень електроенергії взимку і змушені закуповувати засоби РЕБ для захисту обладнання, що потребує значних кредитних навантажень. Особливо гострою ця ситуація є для підприємств у прифронтових районах, де, на думку Шестопалова, підтримка має бути більш диференційованою залежно від відстані до лінії фронту.

Без добрив не буде якості

Перший віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Віктор Шеремета звернув увагу на подорожчання азотних добрив майже у півтора рази. Для виробників пшениці це критично: від внесення добрив залежить не лише обсяг, а й якість майбутнього врожаю.

Директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський додав, що дефіциту борошномельної пшениці в поточному сезоні вдалося уникнути не завдяки збільшенню виробництва, а через збіг обставин: зниження цін на світовому ринку та обстріли портової інфраструктури залишили частину зерна на внутрішньому ринку.

Євроінтеграція та нові ринки збуту

Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайдук нагадав, що в Україні вже запрацювала Виплатна агенція – механізм, який дає змогу отримувати від європейських партнерів кошти на розвиток аграрної галузі ще до вступу до ЄС.

З 2027 року ці можливості планують розширити. Також триває адаптація законодавства щодо ГМО та органічного виробництва до європейських вимог.

Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук повідомив про підписаний протокол із Китаєм щодо постачання борошна. Поки що є технічні перешкоди – вимоги до простежуваності й митні бар’єри, – але, за словами чиновника, їх вирішення є питанням часу.

Окрему підтримку галузі надає Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО): протягом 2023–2025 років хлібопекарські підприємства отримали 54 генератори, також передано тисячі полімерних рукавів для зберігання зерна.

Найближчим часом у чотирьох областях – Волинській, Житомирській, Вінницькій та Полтавській – планується встановлення ста модульних зерносховищ для зберігання жита.

Читайте також: на Хмельниччині водій розстріляв поліцейського