Технологічний розвиток людства нерозривно пов’язаний із розвитком оборонно-промислового комплексу.

Технологічний розвиток людства нерозривно пов’язаний із розвитком оборонно-промислового комплексу. Саме останній швидко абсорбує технологічні ноу-хау і, що найважливіше, масштабує їх до розмірів масового промислового виробництва та практичного застосування. Найбільш показовий приклад це дрони, які спочатку з’явилися як засіб аерофотозйомки для сільського господарства насамперед, логістики тощо, проте на сьогодні стали інтегрованими в усі рівні бойових дій. Використання безпілотників у військовій сфері стало головним полігоном для тестування технологій ШІ (Штучного Інтелекту).

Хоча дослідження ШІ розпочалися ще в середині минулого століття лише з розвитком електроніки, зокрема машинного навчання та нейронних мереж, які почали застосовуватися у зображеннях, пошуку та мовленні відбулася технологічна революція. При цьому її плоди почали прискорено впроваджуватися у військову галузь провідними конкуруючими економіко-технологічними країнами світу, насамперед це США та КНР.

Стратегічна конкуренція з Китаєм та росією змушувала Пентагон постійно шукати нові засоби для забезпечення тактичної переваги над суперниками. Саме з 2010-х років розпочинається прискорений розвиток технології ШІ в межах оборонного відомства США.

Автоматизація обробки відео та зображень з дронів, супутників і радарів дозволяла значно прискорити виявлення потенційних цілей

Першим кроком в цьому напрямі стала Директива МО США від 21 листопада 2012 р. під назвою «Автономність у системі озброєнь» (Autonomy in Weapon System), яка стала тимчасовим нормативом щодо розробки бойових систем, які функціонували би без прямого втручання людини. Проте системне впровадження розпочалося після 2014 р., коли Пентагон почав активно тестувати дрони та у 2017 р. оприлюднив програму Project Maven. Його розшифровують як ініціативу Міністерства оборони США з використання штучного інтелекту для аналізу військових даних. Саме цей проєкт заклав основу розвитку сучасної доктрини американських збройних сил AI‑first.

Ця ініціатива Міністерства оборони США, яка має більш широку назву «Міжфункціональна команда з алгоритмічної війни» (Algorithmic Warfare Cross-Functional Team (AWCFT) передбачала використання ШІ (насамперед комп’ютерного зору) для аналізу військових даних. Автоматизація обробки відео та зображень з дронів, супутників і радарів дозволяла значно прискорити виявлення потенційних цілей одночасно зменшуючи навантаження на аналітиків. Завданням останніх було надавати свої висновки щодо попередньо обробленої інформації та рекомендувати певні рішення.

Особливості військової операції США «Епічна лють» проти Ісламської Республіки Іран

На тому етапі домінував підхід «Людський контроль циклу» (Human-in-the-loop), і функціонал ШІ полягав в аналізі даних та пропозиціях рішення. Останнє слово залишалося за відповідальним аналітиком або оператором.

Більш масштабною операційною філософією, яка взаємопов’язана з Project Maven та концепцією «Мозаїчної війни» стала модель «Рішення-центричної війни»

Першим випадком практичного впровадження цієї технологічної моделі в бойових умовах стала кампанія ЗС США проти ІДІЛ (ISIS). Project Maven згодом став інструментом авіаударів по Іраку, в Сирії, для виявлення пускових установок у хуситському Ємені, військових кораблів у Червоному морі і навіть під час операції ЗС США у Венесуелі на початку цього року.

Project Maven перетворився з експериментального проєкту в офіційну програму постійного функціонування (Program of Record). На сьогодні його комерційними учасниками є такі лідери в галузі ШІ, як-от Palantir, Anduril та Amazon Web Services.

Перші позитивні результати такого експерименту в межах Project Maven підштовхнули МО США до офіційного затвердження в червні 2018 року (оприлюднена в лютому 2019-го) першої комплексної стратегії щодо ШІ — DoD Artificial Intelligence Strategy. Цей документ і надав початкового імпульсу прискореному впровадженню технології.

Наявність цієї технології стала однією з основ для сучасних американських концепцій ведення бойових дій під назвою «Мозаїчна війна» (Mosaic Warfare) та «Рішення-центрична війна» (Decision-Centered Warfare). Саме ШІ мав би надавати ЗС США основну перевагу в умовах високотехнологічного конфлікту з КНР та РФ.

Концепція «Мозаїчної війни» з’явилася одночасно з Project Maven в 2017 р. і логічно доповнювала останній. Її зміст полягав у заміні дорогих і вразливих великих платформ, таких як F-35, наприклад, на численні невеликі та спеціалізовані модулі — дрони, безпілотники, ефектори тощо. Їхня комбінація («мозаїка») формує мережі ураження (kill webs). При цьому якщо один з елементів системи виходить із ладу то ця система переконфігуровується. Ключовими елементами активності цих систем виступав ШІ та автономні системи. Це дозволяло швидко виявляти можливості ураження, працювати автоматично в реальному часі та в умовах порушеного зв’язку.

Більш масштабною операційною філософією, яка взаємопов’язана з Project Maven та концепцією «Мозаїчної війни» стала модель «Рішення-центричної війни» (Decision-Centered Warfare).

Розвиток технології ШІ в оборонній сфері підтримувала кожна американська адміністрація

Важливо, що цей термін походить з теоретичного й практичного набутку американського військового стратега другої половини ХХ ст. Джона Бойда, зокрема з його концепції OODA Loop (або ж «Петля Бойда»). Зміст останньої полягає в перемозі над противником за рахунок швидшого та якіснішого прийняття рішень. Швидке та гнучке слідування циклу OODA (Observe—Orient—Decide—Act), або ж Спостереження-Орієнтація-Рішення-Дія створює для противника постійні дилеми у реакціях на події і загалом паралізує його систему прийняття рішень.

Застосування моделі «Рішення-центричної війни» передбачає не знищення ворога, а досягнення переваги в прийнятті рішень (decision superiority / decision dominance). До речі згідно з поясненнями з боку американських військових аналітиків «Мозаїчна війна» є одним із практичних способів реалізації моделі «Рішення-центричної війни».

Сучасна версія «Рішення-центричної війни» активно розвивається в контексті протидії активному впровадженню КНР та РФ концепції A2/AD (Anti-Access/Area Denial), або ж «Заборона доступу / закриття території». Місце ШІ в рамках застосування «Рішення-центричної війни» полягає в забезпеченні автономного управління роями дронів та БПЛА, мережами, прискоренні аналізу даних і відповідних рекомендацій командирам а також створення переваги у прийнятті рішень (decision advantage) в умовах перевантаження інформацією.

Варто зауважити, що на тому етапі ШІ не розглядався в якості автономної зброї, а лише як інструмент для посилення аналітичної обробки інформації та ухвалення відповідних рішень. Проте інструмент критичної важливості.

Парасольковою концепцією для всіх вищенаведених теоретичних розробок стала доктрина «Багатодоменних операцій» (Multi-Domain Operations (MDO). Вона вперше була представлена в 2017 р. тогочасним керівником Командування навчання та доктрин армії США (United States Army Training and Doctrine Command (TRADOC) генералом Девідом Перкінсом. Нею було передбачено досягнення інтегрованості дій у всіх доменах: земля, повітря, море, космос, кіберпростір для створення синергії та переваги над противником. Згодом ця концепція була інтегрована вже безпосередньо в загальну доктрину «Об’єднаного командування та управління всіма доменами» (Joint All-Domain Command and Control (JADC2).

Розвиток технології ШІ в оборонній сфері підтримувала кожна американська адміністрація. Тому не можна говорити про те, що той чи інший президент США приділяв їй підвищену увагу.

Інтеграція Вашингтоном ШІ у військову сферу стало першим найбільш масштабним залученням цієї технології у практичну сферу

Так, в 2023 р. попередні стратегії щодо ШІ були оновлені та розширені. 2 листопада того року з’являється підписаний президентом США Д.Байденом документ «Стратегія впровадження даних, аналітики та штучного інтелекту» (Data, Analytics and AI Adoption Strategy). Її основою стала концепція під назвою «Ієрархія потреб ШІ» (AI Hierarchy of Needs). Чому ієрархія? Фундаментальним матеріалом для роботи в рамках цієї концепції стали якісні дані, які аналізуються та візуалізуються і відразу ж інтегруються відповідальним ШІ (Responsible AI). Це має значно прискорити прийняття рішень у бойових умовах що, згідно ще актуальної в ЗС США теорії під назвою «Петля Бойда» (Boyd`s Loop) в свою чергу має призвести до порушення координації в ключових центрах прийняття рішень противника і призвести до хаотизації рішень того.

Після повернення Д.Трампа в Білий дім одним із перших його виконавчих указів стосувався подальшого прискореного впровадження ШІ. В підписаному американським президентом 23 січня 2025 р. документі за № 14179 — «Усунення бар’єрів для американського лідерства у сфері штучного інтелекту» (Removing Barriers to American Leadership in Artificial Intelligence) тему розвитку застосування ШІ визначено як одну з найпріоритетніших. Як це випливає з назви усувалися етичні, бюрократичні та інші обмеження, які фігурували в попередньому стратегічному документі від 2023 р. Економічна конкурентоспроможність та національна безпека визначено як ключові пріоритети підпорядковані загальній меті — «зміцнення глобального домінування США в сфері ШІ».

Найновішою масштабною ініціативою в сфері впровадження ШІ в оборонну сфера стала «Стратегія прискореного впровадження AI-First» (AI-First Acceleration Strategy), офіційно запущена у впровадження у січні ц.р. Міністерством війни США. Основною ціллю Стратегії заявлено перетворення американської армії на «Збройні сили з пріоритетом ШІ» (AI-first warfighting force). Ця стратегія ставить ШІ на перше місце у всіх процесах організації та взаємодії між приватними компаніями — збройними силами та державним апаратом. Будь-яке рішення чи процес має спочатку бути змодельованим з використанням ШІ.

Здобуття військово-технологічної переваги над Китаєм в рамках вищенаведеної Стратегії також має бути забезпечене серією із семи проєктів. Зокрема, на основі GenAI (генеративного штучного інтелекту, який здатний створювати новий контент, на відміну від «класичного» ШІ, який працює з контентом на аналітичній основі), експерименти з провідними комерційними розробниками ШІ та тестування їхніх найновіших продуктів (frontier models). Цікаво, що у всіх випадках застосовуватиметься такий інноваційний (ітеративний) підхід як «test, fail, adjust» (Тестування — виявлення помилок — адаптація) замість традиційних бюрократичних підходів які зосереджені на досягненні ідеального планування. Модель управління та прийняття рішень у Пентагоні має зрештою перетворитися на ШІ-центричну систему.

Отже, інтеграція Вашингтоном ШІ у військову сферу стало першим найбільш масштабним залученням цієї технології у практичну сферу. Це вже надає безумовні переваги для ЗС США з точки зору швидкості прийняття рішень та ефективності вогневих уражень зокрема. Оборонне відомство США сформувало траєкторію розвитку технологій, пов’язаних зі ШІ у військовій сфері, створюючи міжнародні стандарти.

Проте, т.зв. «війна, що грунтуєтсья на алгоритмах» може мати й значну кількість побічних негативних ефектів. Мова насамперед про все більше відчуження людини від процесу оцінки й прийняття рішень. У зв’язку з цим постає інше етичне питання — відповідальності за рішення та контроль над ними. Крім того, ШІ не може бути досконалим мультиплікатором сили. Вже зараз ведуться дискусії про те, що робити коли алгоритми можуть бути зламані противником?

Історія з впровадження технології ШІ у військовій сфері США відображає рівень науково-технологічного та виробничого розвитку країни. У зв’язку з цим лише одна країна наразі володіє спроможностями конкуренції з Вашингтоном — Китай.

Анатолій Лазаренко