У медичній спільноті та суспільстві розгорілася гостра дискусія навколо роботи бригад екстреної медичної допомоги під час повітряних тривог та обстрілів. Приводом для обговорення стало питання безпеки самих медиків та виконання ними професійного обов’язку, коли на кону стоїть життя поранених цивільних громадян. Цю тему у соціальних мережах підняла Ольга Голубовська.

За чинними безпековими протоколами, під час оголошення повітряної загрози карети швидкої допомоги мають прямувати в укриття, оскільки виїзд під обстріли несе пряму загрозу життю медичного персоналу. Проте на практиці лікарі часто опиняються перед важким моральним вибором: слідувати інструкціям чи рятувати людину, яка стікає кров’ю у власній квартирі після прильоту.

Нерідко бригади, керуючись виключно совістю, порушують заборони та їдуть на виклики під канонаду вибухів, ризикуючи не лише фінансовими стягненнями чи доганами від керівництва, а й власним життям, розуміючи, що в разі трагедії їхні родини можуть залишитися без компенсацій через порушення правил безпеки.

Медики наголошують, що кабінетні рішення про «віртуальних пацієнтів» легко ухвалювати в тиші, але в реальних умовах війни обмеження доступу до екстреної допомоги для людей, які опинилися в епіцентрі атаки, є критичною проблемою, що потребує перегляду логістики та створення дієвих механізмів захисту як для пацієнтів, так і для лікарів.

Що кажуть у мережі: найяскравіші коментарі користувачів

Обговорення цієї болючої теми викликало значний резонанс серед користувачів, а думки суспільства розділилися між безумовною підтримкою гуманізму та суворим прагматизмом воєнного часу:

«Який жах… В Києві якраз швидкі допомоги дуже адекватні і кваліфіковані… Треба їм просто підняти зарплату. А як же не виїжджати, коли людина стікає кровʼю. Це тільки якісь нелюди могли таке придумати… Навіть не уявляю, що таке можливо?!», — додає Роксолана Хмара під дописом. 

«Ну, виїзд бригади під час обстрілу — це, у поганому випадку, мінус бригада з обладнанням, і допомогу у найближчий час не отримає вже не одна людина, а десятки чи сотні або тисячі — поки нову бригаду не сформують. Тому треба вчити тактичну медицину УСІМ, мати спорядження (аптечку) з собою ПОСТІЙНО. До речі — це досвід, наприклад, Британії під час 2СВ…», — зазначає Іван Марков. 

«Дякую, що підняли на публічну поверхню таке надзвичайно складне питання як екстрена медична допомога. Сам працював в цій системі понад 2 роки в часи цієї війни, тому напевно маю право також сказати з цього приводу декілька слів: з екстренкою зараз дійсно є проблеми, у тому числі, саме в столиці, де б в ідеалі, користуючись законом про столицю, екстрена служба могла б (як це було колись) бути найкращою», — ділиться Геннадій Маркевич.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Ірпінь першим в Україні у тестовому форматі прийняв Мандрівний музей математики «Кубоїд» від Національного центру «Мала академія наук України». Унікальний освітній проєкт реалізували в межах співпраці Малої академії наук України та UNICEF Ukraine. Музей поєднує інтерактивні експонати та сучасні освітні підходи, що дозволяють дітям по-новому пізнавати математику.

Читайте також: Ірпінь згуртовується: 10 лютого у громаді відбудеться загальноміська снігова толока

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.