У Києво-Печерській лаврі оновили табличку біля мощей преподобного Іллі Печерського, якого традиційно пов’язують із образом билинного богатиря. Відтепер у написі використовується форма «Ілля Муровець» замість звичного «Ілля Муромець». Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook графічний дизайнер Богдан Гдаль.

За його словами, зміна відбулася під час оновлення та редизайну відкритих для відвідувачів Антонієвих Ближніх печер. Він також відзначив роботу каліграфа Олексія Чекаля, який виконав новий напис.

«Здавалося б, дрібний і майже непомітний крок, але насправді це дуже важливий акт повернення первинної історії через зміну всього однієї літери», — зазначив Гдаль.

Він наголосив, що йдеться не просто про коригування напису, а про відновлення історичної справедливості щодо походження легендарного героя.

За версією низки істориків, билинний богатир походив із міста Морівськ на Чернігівщині, яке в давніх джерелах згадується також як Моровськ або Моровійск. Населений пункт розташований приблизно за 90 кілометрів від Києва.

Водночас упродовж тривалого часу в російській історичній традиції Іллю пов’язували з містом Муром у сучасній Владимирській області рф. Відстань від цього міста до Києва становить близько тисячі кілометрів.

Прихильники версії про походження богатиря з Морівська звертають увагу на сюжети билин, де герой нібито долав шлях до Києва за дуже короткий час. На їхню думку, маршрут із Чернігівщини цілком відповідає описам, адже 90 кілометрів — це реальний денний перехід для коня. Натомість подолати близько тисячі кілометрів від Мурома до Києва за один ранок, як це описується в легендах, неможливо.

Гдаль також вважає, що багатовікове ототожнення Іллі Печерського з російським Муромом є частиною ширшої традиції привласнення історичної спадщини Русі.

«Ця заміна — не просто виправлення друкарської помилки. Це точковий і надзвичайно точний удар по одному з наріжних каменів російського імперського міфу», — підкреслив він.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що на Притисько-Микільській вулиці в Києві, у складі Флорівського жіночого монастиря, зберігається будівля, яка має статус пам’ятки архітектури національного значення та є одним із рідкісних свідків довоєнного вигляду Подолу.

Читайте також: Попри війну: у травні на Київщині народилися 460 дітей

Фото: Богдан Гдаль

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.