RE:СХЕМА

У попередньому матеріалі ми розповідали про ремонт укриття у Бишівському ліцеї, який за три роки так і не завершили. Були додаткові роботи, коригування кошторису, прострочені строки та мільйони бюджетних гривень, які не наблизили об’єкт до фіналу.

Сьогодні – нова адреса і новий об’єкт. Але знайомі прізвища, знайомі підприємства та знайомі механізми нікуди не зникли. Більше того, цього разу масштаби історії стали ще більшими. Про черговий ремонт укриття, який пішов добре знайомим шляхом, – далі у рубриці «RE:СХЕМА».

Синхронні «підвальні» проєкти

На старті ця історія настільки схожа на вже описаний нами ремонт укриття у Бишівському ліцеї, що місцями складається враження, ніби хтось просто замінив назву об’єкта у документах.

Той самий день – 6 квітня 2023 року. Той самий тендер на розробку проєктно-кошторисної документації. Тільки тепер мова йде про капітальний ремонт найпростішого укриття у Бориспільському професійному ліцеї на вулиці Ушакова, 17.

І результат той самий. Без жодної конкуренції перемогу отримує той самий проєктант – ФОП Петренко Аркадій Юрійович. Щоправда, цього разу пощастило навіть більше. В один день було проведено одразу дві аналогічні закупівлі. Відповідно, і заробіток на проєктуванні виявився удвічі більшим.

Далі сценарій продовжився без жодних творчих відхилень. У липні 2023 року той самий підрядник – броварське ТОВ «ДК «МІДАС» – так само без конкуренції отримує тендер на будівельні роботи. І так само урочисто обіцяє завершити об’єкт до кінця року.

Особливої уваги заслуговують документи, які підприємство подало на підтвердження своєї спроможності виконувати роботи. Здається, у ТОВ «ДК «МІДАС» вирішили навіть не витрачати час на редагування файлів. Довідку про працівників подали ту саму, що і для об’єкта у Бишеві. Не змінили навіть вихідний номер документа та дату його складання.

У довідці з 16 позицій лише сім стосуються безпосередньо робітників. Решта – адміністративний персонал. З документом про обладнання ситуація не менш цікава. Там змінили лише дату та додали один ручний зварювальний апарат. Металошукач, монтажний інструмент і навіть пластикова баддя для замішування розчинів просто «переїхали» з одного тендеру в інший.

Складається враження, що один і той самий набір людей, інструментів і документів мав одночасно рятувати одразу кілька об’єктів на Київщині.

Для тих, хто пропустив наше попереднє розслідування про діяльність ТОВ «ДК «МІДАС», нагадаємо важливий нюанс. Обидва підряди на ремонти підвалів під укриття підприємство отримало без конкуренції саме у той час, коли у суді розглядалася кримінальна справа щодо ймовірної злочинної змови з метою заволодіння бюджетними коштами.

Втім, це не стало перепоною ані для участі у закупівлях, ані для отримання нових бюджетних мільйонів. А далі починається вже добре знайомий етап. Прострочені строки, коригування проєкту, додаткові роботи та нові бюджетні вливання.

«Додаткові роботи» як нескінченний конвеєр

Далі сценарій ремонту у Бориспільському професійному ліцеї дещо відхиляється від історії у Бишеві. Але лише в деталях. Загальна логіка залишається незмінною і вже добре знайомою за десятками подібних закупівель.

За два тижні до запланованої здачі об’єкта оголошують тендер на розроблення проєктно-вишукувальної документації для того самого укриття. Щоправда, у назві скромно додають одне слово – «коригування». Саме за це «вишукування-коригування» ФОП Петренко Аркадій Юрійович отримує ще понад 91 тисячу гривень бюджетних коштів.

Минуло лише дев’ять днів – і ТОВ «Експертиза МВК» видає позитивний висновок. У документі чорним по білому написано, що первинна проєктно-кошторисна документація розроблена якісно, відповідає нормативним вимогам і враховує всі вихідні дані замовника.

І тут виникає цілком логічне запитання. Якщо проєкт якісний, відповідає нормам і враховує всі нюанси – навіщо його коригувати? Якщо раптом виникла потреба у додаткових роботах – хто їх не побачив на етапі проєктування? Проєктант? Замовник? Чи всі разом? Відповідей у висновку немає. Натомість є традиційний набір фраз про відповідність усім нормам і правилам.

Після цього ТОВ «ДК «МІДАС» за чотири дні до здачі об’єкта отримує ще 1 886 335 гривень на «додаткові роботи». Причому договір про виділення коштів підписують раніше, ніж офіційно оголошують сам тендер. Усього на одну добу. Але, як показує практика, у подібних історіях такі дрібниці нікого особливо не турбують.

Результат прогнозований. Строк здачі укриття зривається. Завершення робіт переносять ще на рік – до кінця 2024-го.

Втім, на цьому серіал під назвою «Додаткові роботи» навіть не наближається до фіналу. 5 липня 2024 року виповнився рівно рік від початку ремонтної епопеї у Бориспільському ліцеї. Відзначили цю дату новим тендером. Цього разу навіть без офіційного коригування проєкту. Просто оголосили закупівлю на «додаткові роботи» – і все.

Ще 1 363 744 гривні бюджетних коштів підрядник отримує на підставі нового позитивного висновку все того ж ТОВ «Експертиза МВК». І знову у документі все чудово. Все правильно. Все законно.

Але тоді виникає проблема з логікою. Якщо попередній проєкт був якісним і враховував усі нюанси, якщо попереднє коригування теж було правильним і обґрунтованим, то звідки через кілька місяців з’являється ще один пакет «додаткових робіт» майже на півтора мільйона гривень?

Виходить дивна картина. На голови замовника, проєктанта та підрядника регулярно падають нові й нові непередбачувані роботи, які ніхто не міг побачити раніше. А оплачувати цю професійну короткозорість щоразу мають платники податків. Можливо, таке пояснення і виглядало б переконливо. Якби не одна деталь.

ТОВ «Експертиза МВК» давно відоме далеко за межами Київщини. Саме це підприємство фігурувало у розслідуванні щодо будівництва укриття для школи у Чугуєві Харківської області. Там після чергових коригувань вартість робіт фактично подвоїлася. А необхідне для цього «позитивне» експертне обґрунтування підготувала саме «Експертиза МВК».

Не менш цікаво виглядає і судова історія підприємства. Лише у відкритих реєстрах можна знайти десятки судових рішень, де згадується ця компанія. Значна частина з них – у межах кримінальних проваджень, які досі перебувають на розгляді.

І коли підприємство регулярно опиняється у подібних історіях, виникає цілком закономірне запитання. Чи можна вважати абсолютно неупередженими та об’єктивними такі «позитивні» висновки? Запитання, як то кажуть, риторичне.

«Оптові» кошториси незавершеної історії

Після всього описаного вище аналізувати кошторис можна було б і не братися. Зриви строків, коригування, додаткові роботи та нескінченні «позитивні» висновки вже самі по собі складають доволі промовисту картину. Але не будемо відходити від нашої традиції. Бо саме кошториси часто пояснюють те, що не можуть пояснити чиновники, підрядники та експерти.

Тим більше, що в нашому випадку один і той самий підрядник практично одночасно отримав два схожі проєкти – ремонти підвалів під укриття у Бишеві та Борисполі. І коли ми відкрили кошториси, то побачили знайому картину. Переліки матеріалів – майже ідентичні. Більшість позицій ніби просто скопіювали з одного документа в інший. Ціни теж часто збігаються. Але є цікаві винятки.

Вже перший пункт викликає запитання. Ґрунтовка адгезійна Ceresit CT 19. У кошторисі для одного об’єкта її вартість становить 126 гривень за кілограм з ПДВ. У другому – вже 246 гривень. Майже удвічі більше. І це при тому, що у другому випадку обсяг закупівлі більший. Зазвичай оптові закупівлі роблять товар дешевшим. Тут же – навпаки.

Щоправда, обидва кошториси об’єднує одна деталь. В обох випадках ціна значно перевищує ринкову. Станом на сьогодні Ceresit CT 19 у вільному продажу коштує близько 99 гривень за кілограм.

Далі починається справжня синхронність.

Як і в історії з Бишівським ліцеєм, ми знайшли ймовірні завищення на високоміцному покритті для підлоги Ceresit CN 76. На перший погляд різниця між 66 гривнями у кошторисі та 54 гривнями на ринку виглядає не надто драматично. Лише 12 гривень на кілограмі. Але коли мова йде про майже 50 тонн матеріалу на двох об’єктах, ця «дрібниця» раптом перетворюється на майже пів мільйона гривень потенційної переплати.

Ще цікавіша ситуація з електроконвекторами потужністю 2,5 кВт. Жодних додаткових характеристик, жодного конкретного бренду чи виробника. Просто електроконвектор. Ціна від ТОВ «ДК «МІДАС» – 5 745 гривень за штуку з ПДВ. Тим часом аналогічне обладнання у роздрібному продажу можна придбати за 1 790 гривень. Тобто різниця – більше ніж утричі.

І що особливо цікаво – однакові завищення ми бачимо одразу у двох кошторисах на різні об’єкти. Ніби хтось не просто копіював перелік матеріалів, а й старанно переносив разом із ним усі фінансові «особливості». Випадковість? Чи вже відпрацьована система? Відповідь кожен може зробити самостійно.

І на завершення – ще одна спільна риса обох історій. Після всіх коригувань і «додаткових робіт» укриття мали бути готові до кінця 2024 року. Але, як і у Бишеві, у Борисполі об’єкт не завершили ні у 2024-му, ні у 2025-му. Станом на травень 2026 року проєкт у системі Prozorro досі залишається незакритим.

Втім, із виплатами проблем не виникло. За основним договором і «додатковими роботами» ТОВ «ДК «МІДАС» отримало від замовника понад 5,7 мільйона гривень. За проєкт, який так і не довели до фіналу.

І що більше ми аналізуємо подібні закупівлі, то більше виникає запитань. Чому позитивні експертні висновки роками супроводжують об’єкти, які не здаються вчасно? Чому підрядники із сумнівним бекграундом продовжують отримувати нові бюджетні мільйони? І головне – чи знайдеться бодай одна державна структура, яка поставить просте запитання: чому укриття для дітей роками існують лише на папері, у кошторисах та додаткових угодах? Бо поки що незмінним залишається лише одне – бюджети ростуть значно швидше, ніж готові об’єкти.

Читайте також: 65 мільйонів на підвал-привид: у Гнідині четвертий рік не можуть здати укриття, але гроші продовжують «освоювати»

Фото: колаж «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.