В українських річках дедалі рідше можна зустріти великих риб, які ще століття тому були звичними мешканцями місцевих водойм. Будівництво гребель, хронічне забруднення води та безконтрольний вилов поставили чимало унікальних видів на межу повного зникнення.

Іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь у коментарі УНІАН розповіла про причини критичного стану екосистем та назвала види, які українці ризикують більше ніколи не побачити у дикій природі.

Найбільшого удару екологічна криза завдала осетровим та окремим великим прісноводним видам. Головна причина полягає в їхньому життєвому циклі та тривалому періоді дозрівання. Осетровим критично важливо мігрувати з морів у прісні річкові води для нересту, проте наразі цей шлях для них повністю закритий.

Греблі та гідроелектростанції стали непереборним бар’єром на Дніпрі та Дону. Науковиця зазначає, що навіть масштабні екологічні катастрофи, такі як підрив Каховської ГЕС, не покращили ситуацію з логістикою риб: більшість історичних нерестовищ усе одно залишаються відрізаними та недоступними. Через це єдиним шансом на порятунок осетрових, які занесені до Червоної книги України, залишається штучне зарибнення та лабораторне відтворення популяції.

Не менш загрозлива ситуація склалася і з річковими сомами. Через сучасне обладнання рибалки та підводні мисливці без зусиль знаходять зимувальні ями, де виловлюють найбільші екземпляри. Як наслідок — соми просто не встигають доростати до своїх природних масивних розмірів, а легенди про гігантських сомів-людожерів у сучасних реаліях є значно перебільшеними.

Експертка виділила кілька видів, чий статус в Україні викликає найбільше занепокоєння:

 Шип (представник осетрових): На міжнародному рівні він досі класифікується як вид «на межі зникнення», проте в акваторіях України його не фіксували вже дуже тривалий час, тому фактично він вважається зниклим.

 Марена дніпровська: Перебуває під безпосередньою загрозою вимирання. Осередки відносно стабільних популяцій цього виду наразі зафіксовані лише у басейнах річок Прип’ять та Десна.

 Карась звичайний (золотий): Офіційно внесений до Червоної книги України. Високотілий жовтий карась практично витіснений з екосистеми агресивнішим сріблястим карасем, якого штучно завезли в українські водойми кілька десятиліть тому.

 Підуст та слиж європейський: Ці риби є природними індикаторами чистоти води і вкрай чутливі до рівня кисню. У рівнинній частині басейну Дніпра вони майже зникли через забруднення (винятком є лише річка Десна), хоча у швидких гірських річках Карпат їхня популяція поки залишається стабільною через кращі умови існування.

Науковці наголошують: якщо не змінити підходи до охорони водних ресурсів, жорсткої боротьби з браконьєрством та відновлення природних русел річок, сучасне покоління українців може стати останнім, хто застав цих риб у дикій природі України.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що на Бориспільщині незаконний вилов риби сітками завдав збитків понад 208 тисяч гривень. Під час рибоохоронного рейду, проведеного за участю авіації та підрозділу водної поліції, було виявлено громадян, які здійснювали незаконний вилов риби з човна за допомогою сіток.

Читайте також: Браконьєрство на понад 112 тис. грн збитків: на річці Ірпінь викрили незаконний вилов риби сіткою

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram–