Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини взяв під жорсткий контроль розслідування резонансної трагедії, що сталася у столиці. За ініціативи відомства прокуратура відкрила кримінальні провадження за фактом смерті чоловіка після мобілізаційних заходів, а також через можливу недбалість лікарів, які видали тіло загиблого без проведення обов’язкової судово-медичної експертизи. Про це повідомляє Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець.

Події розпочалися у січні 2026 року, коли до однієї з київських лікарень госпіталізували чоловіка з важкою травмою грудної клітини та переломами ребер. Тоді потерпілий встиг заявити, що ушкоджень йому завдали працівники поліції та представники ТЦК та СП. Через це правоохоронці невідкладно відкрили кримінальне провадження щодо можливого перевищення службових повноважень силовиками.

Проте подальший перебіг подій викликав ще більше запитань: за кілька днів після госпіталізації пацієнт помер, але його тіло видали родичам для поховання без обов’язкового в таких випадках патологоанатомічного розтину. Відсутність експертизи суттєво ускладнила встановлення точної причини смерті та збір доказів, через що Офіс Омбудсмана домігся відкриття ще одного провадження — цього разу щодо неналежного виконання професійних обов’язків медиками.

Уповноважений із прав людини наголосив, що для нього немає «правильних» чи «неправильних» потерпілих, а подібні інциденти суттєво підривають довіру суспільства до державних інституцій. На тлі цього резонансу в Офісі Омбудсмана згадали й про інші нещодавні правопорушення під час мобілізаційних заходів: зокрема, про погрози водієві від невідомих осіб у цивільному на Черкащині, а також про результати моніторингового візиту до Одеського СІЗО, де перевіряли факти можливого приниження затриманого працівника ТЦК. Усі зібрані матеріали за цими інцидентами вже передані до правоохоронних органів для надання належної правової оцінки.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві затримали 51-річну жінку, яка пропонувала за грошову винагороду організувати фіктивне працевлаштування військовозобов’язаного на підприємство, що належить до об’єктів критичної інфраструктури, з подальшим бронюванням. Підозрювана під час особистих зустрічей переконувала «клієнта», що має необхідні зв’язки та може забезпечити йому працевлаштування на підприємстві, де фактичного виконання обов’язків не передбачалося, однак працівник нібито отримував би підстави для бронювання.

Читайте також: Фіктивна робота двірником за 4000 дол.: мешканця Київщини підозрюють у працевлаштуванні для бронювання

Фото: Дмитро Лубінець

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.