Мріяв, щоб його син ніколи не дізнався, що таке війна.

Максим народився 27 липня 1990 року в Києві.

Після закінчення школи здобув фах зубного техніка.

Далі навчався в Національному університеті «Львівська політехніка» на еколога.

Максим любив природу. Обожнював риболовлю та виїзди з наметами.

У 2014 році брав участь в АТО, обороняв Донецький аеропорт.

Наступного року в нього народився син. Максим проявляв батьківську турботу. Був стіною і опорою для родини, каже дружина Тетяна.

Усіх рідних, друзів і колег обдаровував позитивом. Завжди був привітним та усміхненим.

З початком повномасштабного вторгнення Максим удруге пішов добровольцем на війну. Спочатку воював у складі 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Згодом перевівся до підрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Проходив військові навчання за кордоном. Після повернення відразу вирушив на один із найгарячіших напрямків — на Донеччину.

Захисник загинув 6 серпня 2023 року внаслідок підриву ворожої міни противника, виконуючи бойове завдання.

«Мій чоловік був надзвичайно справедливим, добрим і чесним. Максим — дуже позитивна і весела людина, він був справжнім воїном, патріотом своєї країни і надійним побратимом! Він був одним із тих героїв, які бажали змінити країну на краще, заради майбутніх поколінь. Він завжди говорив: „Я зроблю все, щоб мій син не знав, що таке війна!“», — зазначає Тетяна.

За весь період служби в армії Максим був нагороджений медалями: «За військову доблесть», «За оборону Донецького аеропорту», «За мужність при виконанні спеціальних завдань», «Учасник АТО».

Воїн похований на Алеї Героїв Берковецького цвинтаря в Києві.

У Максима Книша залишились син, дружина та батьки.

Вічна пам’ять Герою!

Діана Горбачук

Фото надала дружина Тетяна Книш

За матеріалами: Меморіал. Платформа пам’яті, Солом’янська РДА

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform