На початку грудня Мінсоцполітики оприлюднило проєкт пенсійної реформи. Що може змінитися для українців у разі її схвалення, про основні та важливі моменти – у матеріалі Фактів ICTV розповіли пенсійний експерт Сергій Коробкін та юрист-волонтер Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов’язаних із військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокат юридичної компанії АРЕС Євгеній Промський.

Пенсійна реформа: що передбачає

Насамперед пенсійна реформа передбачає запровадження бальної системи з 1 липня 2025 року. За новою формулою, пенсія складатиметься з двох частин. Перша, базова, це 30% від мінімальної зарплати з урахуванням податків.

– Наприклад, сьогодні мінімалка 8 тис. грн. Фактично людина отримує на руки приблизно 6 400 грн. 30% від цієї суми – це буде 1 920 грн. Небагато, але це базова сума, яку держава гарантуватиме з бюджету будь-якій людині, яка має право на пенсію, – зауважує пенсійний експерт Сергій Коробкін.

За його словами, потім до цих майже 2 тис. буде доплачуватися друга страхова частина, що визначається за новою формулою. У новій формулі коефіцієнт стажу зникає взагалі, а також прибирається коефіцієнт зарплати.

– Головне – порахувати, скільки у людини балів. Ну, а потім помножити на вартість бала. Принцип визначення бала дуже схожий на принцип визначення коефіцієнта зарплати. Якщо ви отримали цього місяця таку саму зарплату, якою є середня по країні, то вам нарахують 10 балів. І так кожного місяця протягом життя людина накопичуватиме бали, – пояснює експерт.

Він зауважує, якщо зарплата менше середньої, то і балів відповідно буде менше. Якщо зарплата більше середньої, то і балів буде більше.

– Простіше кажучи, коефіцієнт зарплати за кожен місяць просто треба помножити на 10. Якщо людина пропрацювала 35 років та отримувала середню зарплату, то вона умовно за життя накопичила 4 200 балів. Це 420 місяців по 10 балів. Ну, а потім треба бали помножити на вартість одного бала, – сказав Сергій Коробкін.

Тобто, за словами експерта, ідеальна формула передбачає, що вартість бала становитиме 30% від середньої зарплати за минулий рік, поділена на 4 200. Тобто йде прив’язка до ідеального середнього показника.

За такою формулою у 2024 році вартість бала могла б дорівнювати приблизно 80 копійок для всіх. Якщо їх помножити на 4 200 балів, на середнє значення, то отримаємо страхову частину в розмірі 3 360 грн. І до цієї суми додаємо базову частину в розмірі 1 920 грн. Так, разом виходить майже 5 300 грн.

– Сьогодні ж така людина може отримувати значно менше, якщо пішла на пенсію давно. Це через різний час виходу на пенсію. За новою формулою, у людини збільшується і страхова пенсія, і до неї додається ще базова. Але поки триватиме перехідний період, то, наскільки я розумію, Кабмін буде встановлювати у ручному режимі вартість бала трошки нижчу, ніж прописано у формулі. Бо пенсію, умовно, з 2 800 підняти одразу до 5 300 буде для нинішнього бюджету досить складно, – говорить Сергій Коробкін.

Експерт зауважує, що збільшення пенсій за новою формулою може відбуватися поступово. А насамперед воно має торкнутися виплат, призначених давно. Підвищення пенсій, призначених нещодавно, може ще кілька років штучно пригальмовуватися.

У реформі зазначається, що до 2030 року за визначення вартості бала застосовуватиметься коригувальний коефіцент фінансової стійкості, який переглядатиметься щороку з 1 березня.

Пенсійна реформа: доплати та різноманітні дотяжки

Як зауважує експерт, під час переходу на нову формулу зникнуть різноманітні доплати і дотяжки, зокрема зникає таке поняття, як доплата за понаднормовий стаж. Але це має бути невідчутно внаслідок того, що збільшується страхова пенсія і додається базова частина.

Пенсійна реформа в Україні: як проходитиме перерахунок

За новими правилами, пенсію щороку мають перераховувати. Через зміну мінімальної зарплати буде автоматично підвищуватися базова частина, а через збільшення середньої зарплати автоматично зростатиме вартість бала і страхової частини пенсії. Так, індексація буде для всіх більш однаковою і справедливою. Хоча під час індексації вже не будуть враховувати рівень інфляції.

– Якщо середня зарплата не буде зростати, то і пенсія відповідно також. Така модель є у європейських країнах, де через зменшення рівня середньої зарплати можуть зменшуватися і пенсії. Така собі індексація навпаки. Утім, з року в рік середня зарплата в Україні невпинно зростає, – зауважує пенсійний експерт.

Тим, хто працює, пенсії перераховуватимуть автоматично щороку з 1 березня з урахуванням додатково отриманих балів.

– Зараз такі перерахунки роблять лише раз на два роки і дуже часто без урахування зарплати, а тільки згідно зі стажем. Загалом реформа додає ваги саме офіційній зарплаті. Головне – це сплатити якнайбільше внесків. А стаж здебільшого буде потрібен лише для визначення права на пенсію, щоб піти на неї вчасно.

Навіть якщо у людини не буде 15 років стажу, необхідних для виходу на пенсію хоча б у 65 років, то таке право може настати, якщо у людини за короткий період роботи була гарна зарплата і вона назбирала 1440 балів, – зауважує пенсійний експерт.

Пенсійна реформа: зміни

Пільговий стаж може бути скасований. Також фактично із закону зникає розділ про пенсії по інвалідності. Його переносять тимчасово у прикінцеві положення, поки не запровадять іншу реформу, що передбачає замість пенсій по інвалідності страхові виплати особам, що матимуть стійку втрату працездатності.

Так само проєкт передбачає, що пенсії за вислугу років виплачуватимуться до того часу, поки не запровадять професійну накопичувальну систему.

Розмір допомоги на поховання пенсіонера буде тепер визначати Кабмін, а не так, як зараз, за законом, у розмірі двох пенсій померлого.

Пенсії, що перевищують наразі максимальні, тобто понад 23 тис. грн, хочуть на час воєнного стану обмежити. Йдеться про пенсії чорнобильцям, військовим і держслужбовцям.

– Ті пенсії, що перевищують 23 тис. грн, хочуть урізати на суму від 20% до 60%, залежно від того, наскільки пенсія перевищує цю максимальну. Але йдеться лише про час воєнного стану. І я не побачив у проєкті про схожі обмеження для суддів і прокурорів, – зауважив Сергій Коробкін.

Накопичувальна пенсійна система

Реформа передбачає запровадження обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи. Передбачається, що в межах реформи кожному українцю, який працює, відкриють індивідуальні пенсійні рахунки, які щомісяця будуть поповнювати роботодавці та держава. Накопичувальний фонд, який керуватиме цими коштами, буде інвестувати їх, для того щоб вберегти від інфляції та примножити.

Доступ до накопичувальних внесків відкриється лише після виходу на пенсію, тобто у 60 років за наявності 35 років трудового стажу.

У перший рік після реформи внесок до накопичувального фонду становитиме 2-3% від зарплати: по 1% через відповідне зменшення ЄСВ та ПДФО, а ще 1% – добровільний внесок працівника. Щоправда, останній добровільним є лише умовно, адже стягуватиметься автоматично, проте працівник матиме право від нього відмовитися. Для цього потрібно буде пройти певні бюрократичні процедури.

Надалі розміри внесків через ПДФО, ЄСВ та розмір добровільного внеску працівника зростатимуть: на другий рік до 2% (тобто, загальний внесок на накопичувальний рахунок становитиме до 6%), а на третій рік – до 3% (до 9%).

З четвертого року після початку реформи обов’язковим залишиться лише внесок через ЄСВ – 3%. Однак у разі, якщо працівник виявить бажання добровільно сплачувати внесок до накопичувального фонду зі своєї зарплати, то держава дублюватиме його та переказуватиме на накопичувальний рахунок аналогічну суму, але не більше 3% від зарплати.

Коли запрацює реформа?

Станом на зараз реформа перебуває на етапі погодження профільними міністерствами та ще навіть не зареєстрована у Верховній Раді України як законопроєкт.

– Тому говорити про запровадження цієї реформи на практиці станом на зараз не актуально, оскільки на етапі розгляду проєкту до нього можуть бути внесені зміни, так і тривалість цього розгляду залежить від багатьох факторів, – зауважує Євгеній Промський.

Пенсійна реформа в Україні: які є плюси та мінуси

Як зазначається в пояснювальній записці до проєкту, він дасть змогу:

• підвищити рівень пенсійного забезпечення для понад 80% пенсіонерів,
• посилити страхові принципи у системі,
• усунути диспропорції між розмірами пенсій, призначених у різних роках,
• спростити механізм обчислення пенсії,
• переосмислити механізм індексації пенсій,
• закласти автоматичний механізм прискореного зростання пенсій за економічного зростання країни,
• систематизувати всі доплати до пенсії в одному законі.

Такі зміни забезпечать більш адекватні розміри пенсій, підвищать справедливість, зрозумілість та фінансову стійкість солідарної системи.

– Однак, враховуючи суттєвий дефіцит коштів Пенсійного фонду України та Державного бюджету України, перспективи збільшення розміру пенсії українців є доволі сумнівними, – зауважує Євгеній Промський.

Він зауважує, що реформа покликана перекласти тягар виплати пенсії на самих громадян, від чого постраждають ті особи, які отримують пільгові пенсії (чорнобильці, працівники професій з важкими чи шкідливими умовами тощо). А як буде на практиці – покаже час.