Колишній Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний, який нині обіймає посаду посла України у Великій Британії, Валерій Залужний пригадав початок своєї командирської кар’єри.

Цікаво, що сталося це в Одеському вищому об’єднаному командному училищі. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на книгу Валерія Залужного “Моя війна”, яка вийшла друком у грудні 2024 року.

Що розповів Залужний у книзі

Колишній Головком ЗСУ пригадав інцидент, який трапився з ним ще на початку навчання у вищому об’єднаному командному училищі в Одесі. Тоді він спільно з іншими абітурієнтами готувалися до сніданку.

“Не змовляючись і не розподілившись, як клавіші органа, скочили хлопці, що сиділи біля бачків з їжею, і важкими армійськими ополониками, схожими на булаву, почали роздавати їжу”, – розповідає він.

За його словами, за кожним столом здійнявся гамір, який не сподобався ментору, що вже встиг їх налякати: “Встати! Товариші абітурієнти! Ви, культурні люди, перебуваєте в культурному закладі, де інші люди, такі ж культурні, як і ви споживають їжу. Тому я закликаю вас до свідомості й дуже прошу дотримуватися тиші”.

Валерій Залужний зауважує, що на подібну форму прохання відреагував з гумором, тому намагався приховати усмішку. Втім, такий вчинок не пройшов повз ментора, на що він доручив йому його перші обов’язки.

Віднині призначаю відповідальним за порядок приймання їжі в нашому взводі. Призначаєте роздавачів, стежите за порядком в процесі, забезпечуєте прибирання столів опісля. І робите це з усмішкою. Сподіваюся, ваша сила волі така сама, як і витривалість,
– цитує ментора Залужний.

Так, як каже Головком, і розпочалася його командирська кар’єра. Він зауважив, що після цього дня не мав “ані спокійного сну, ані вільної хвилини”.

Він пригадує, що впродовж чотирьох років навчання в інституті був сержантом. У військовій академії на факультеті оперативно-тактичного рівня також був командиром групи.

“Не щастило мені з того злощасного сніданку, коли в умовах загального шоку і гнітючого настрою я засміявся, бо було справді смішно. Сміюся завжди, коли інша історія. Та й коли сумно, теж намагаюсь усміхатися. Та це вже інша історія”. – додав він.

Додавайте “Україна Неймовірна” у свої джерела Google Новини