Брюссель змінює свою політику витрат, щоб перенаправити десятки мільярдів євро на оборону та безпеку через війну росії в Україні та повернення Дональда Трампа в Білий дім.

Про це пише Financial Times.

Зміни можуть торкнутися близько 392 мільярдів євро, які виділяються на так звані фонди згуртованості до 2027 року. Хоча ці кошти зараз не можуть безпосередньо витрачатись на військову техніку, нова ініціатива дозволить країнам-членам інвестувати у так звані «технології подвійного призначення», наприклад, дрони, а також у модернізацію інфраструктури, зокрема, доріг і мостів для поліпшення мобільності військ.

Столицям держав-членів найближчими тижнями повідомлять, що політика розподілу коштів на підтримку оборонних промисловостей і проєктів військової мобільності, таких як зміцнення доріг і мостів, буде більш гнучкою. Це також включатиме дозвіл на посилене фінансування виробництва зброї та боєприпасів, хоча заборона на використання коштів ЄС для закупівлі зброї залишиться.

Такі витрати можливі за умови, що вони підтримують регіональний розвиток, включно з військовою мобільністю. Особливо це питання актуальне для Німеччини, яка є ключовим транзитним центром Європи, але потребує значного оновлення інфраструктури. За оцінками міністерства економіки Німеччини, для цього потрібно близько 165 мільярдів євро. Тому ця країна має отримати 39 мільярдів євро з фондів згуртованості до 2027.Найбільші бенефіціари фондів згуртованості, такі як Польща, Італія та Іспанія, наразі використали лише близько 5% виділених коштів. Польща, котра посилила свої вимоги до ЄС щодо збільшення військових витрат, значно наростила бюджет на оборону. Ця країна перевищила ціль НАТО у 2% від ВВП, збільшивши витрати до 4,1%. Тому Польща є одним із лідерів у Європі за рівнем військових витрат.

Зміни в політиці, спрямовані на збільшення витрат на оборону, будуть схвалені Німеччиною, Нідерландами та Швецією, які вважають використання вже існуючих коштів кращим рішенням, ніж збільшення боргового навантаження. Але ЄС має збалансувати увагу до оборонних витрат і продовжити інвестиції в «зелені» технології та цифрову інфраструктуру.

Регіональні уряди «схвильовані» цим рішенням, оскільки зміни можуть відбутися за рахунок регіонального розвитку та означати централізацію фінансування поза межами місцевої влади.

Країни ЄС поки що витратили відносно невелику частину своїх фондів згуртованості, тому що натомість вони віддали пріоритет мільярдам у так званих фондах відновлення, які стали доступними після пандемії Covid-19. Термін їх дії закінчується у 2026-му.

Зміни в політиці є преамбулою до більшої уваги до оборони в наступному бюджеті ЄС, починаючи з 2028 року. Його почнуть обговорювати з наступного року. У нещодавній доповіді для комісії колишній президент Фінляндії Саулі Нііністе виступав за резервування 20 відсотків цього для оборони.

Лідери ЄС обмірковують подальшу допомогу Україні, якщо Трамп відмовиться це робити. Велике занепокоєння ЄС полягає в тому, що Трамп спробує перекласти фінансовий тягар на Європу.

Євросоюз веде діалог із своїм найбільшим партнером – Сполученими Штатами, та послідовно доводить до нього аргументи щодо продовження та посилення допомоги для України. Це необхідно, адже російська агресія становить загрозу не лише для Європи, але й для глобальної безпеки.

Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні підтвердили намір Італії та інших союзників по Альянсу збільшити обсяги військової допомоги для України.

А адміністрація президента США Джо Байдена планує терміново відправити рештки пакету допомоги Україні на суму 6 млрд доларів, щоб їх у майбутньому не заблокував Трамп.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.