Американці налаштовані оптимістично, а Київ готовий до предметної розмови з позиції сили.

Сьогодні, 17 лютого 2026 року, у другій половині дня в Женеві розпочався черговий раунд тристоронніх переговорів за участю делегацій України, Сполучених Штатів та Росії. Зустріч відбувається на тлі суттєвих змін у складі переговорних груп, що свідчить про зміну тактики сторін.

ТСН.ua проаналізували подробиці та розібрались в деталях.

Сполучені Штати значно розширили склад представників просто перед зустріччю. За даними CNN, до дипломатичного корпусу долучилися високопоставлені військові чиновники.

Зокрема, за стіл переговорів сіли міністр армії США Ден Дрісколл та командувач армією США у Європі генерал Алекс Гринкевич. Політичний блок Вашингтона представляють спецпредставники Стів Віткофф та Джаред Кушнер, які очолюють зусилля з припинення війни. Джерела зазначають, що американська сторона «залишається оптимістичною» щодо процесу.

Хто представляє Україну

Українську делегацію очолює секретар РНБО Рустем Умєров. Він повідомляв, що команда вже прибула до Швейцарії та готова до предметних зустрічей з безпекових і гуманітарних питань.

Переговори із росіянами ведуть:

• секретар Ради нацбезпеки і оборони Рустем Умєров;
• очільник Офісу президента Кирило Буданов;
• начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов;
• голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія;
• перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця;
• заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький.

Також до Женеви прибув керівник Офісу президента Кирило Буданов. У своєму повідомленні в соцмережах він наголосив, що головним завданням залишається захист інтересів України, а дорогою делегація обговорює «уроки української історії, щоб зробити правильні висновки».

Рокіровка у росіян: повернення «міфотворців»

Російська сторона несподівано змінила очільника своєї групи. Замість начальника ГРУ Ігоря Костюкова, який вів переговори в Абу-Дабі на початку року, до Женеви прибув помічник Путіна Володимир Мединський.

Мединський відомий тим, що очолював делегацію РФ під час невдалих переговорів у Стамбулі у травні 2025 року. До складу групи агресора також увійшов заступник глави МЗС РФ Михайло Галузін, якого називають кремлівським «яструбом» та прихильником жорсткої лінії щодо невизнання суверенітету України.

Чому вирішили відправити Мединського і до чого тут Буданов

На думку політолога Олексія Голобуцького, повернення Мединського — це ознака того, що Росія програє переговорний трек на рівні фактів та військової конкретики. Експерт вважає, що після входження до процесу Кирила Буданова, діалог перейшов у площину чітких безпекових розрахунків, де пропагандистські наративи не працюють.

«Навіть російському хайлевел-розвіднику (Костюкову — ред.) виявилося непросто узгоджувати реальну військову ситуацію РФ із вигаданими наративами. Тому Кремль вирішив іти за старою схемою — знову випускає Мединського. Персонажа, покликаного не домовлятися, а розмивати сенси історичними міфами», — зазначив Голобуцький.

Аналітик переконаний, що Москва намагається організувати деградацію переговорного процесу, переводячи його з конкретики в ідеологію, оскільки змушена «петляти» та реагувати на дії української сторони, а не диктувати умови.

Чим може закінчитись третій раунд переговорів

За інформацією видання The New York Times, ключовою темою переговорів стане майбутнє територій Донецької області.

Попередні раунди, що відбулися в ОАЕ за посередництва США, сторони називали конструктивними, однак їхнім фактичним результатом став лише обмін полоненими. Найскладніші питання — статус окупованих територій та гарантії безпеки для України — залишалися поза повноцінним обговоренням.

Президент України Володимир Зеленський наголошував, що поступки агресору щодо територій є неприйнятними, а будь-які домовленості мають супроводжуватися надійними та довгостроковими гарантіями безпеки. Водночас Москва виступала проти розміщення західних військ в Україні, що ускладнювало пошук компромісу.

Очікується, що саме територіальне питання та параметри післявоєнної безпеки стануть центральними у новому раунді переговорів, однак аналітики оцінюють перспективи швидкого завершення війни як низькі на тлі збереження принципових розбіжностей між сторонами.

Також напередодні переговорів у Женева у Кремлі заявили, що порядок денний буде ширшим, ніж під час попередньої зустрічі в Абу-Дабі, і включатиме, зокрема, територіальні питання.

Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков заявив, що делегація діятиме в межах домовленостей, яких нібито досягли Володимир Путін і президент США Дональд Трамп під час саміту на Алясці у серпні 2025 року.

Водночас аналітики Інституту вивчення війни звертали увагу, що Москва продовжує наполягати на своїх максималістських цілях. За їхніми оцінками, Кремль демонстрував відданість досягненню початкових воєнних вимог, які виходять за межі лише територіальних претензій на сході України.

Окремо експерти застерігали щодо можливого використання так званого «енергетичного перемир’я». У попередні періоди тимчасового мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі РФ, за даними аналітиків, Росія використовувала паузу для накопичення ракет і безпілотників. При цьому згода Москви на обмеження ударів відбувалася після завдання суттєвої шкоди українській енергосистемі, яка вже зазнала значних пошкоджень унаслідок тривалих атак.

За даними агентства Reuters, ключовою перепоною залишаються територіальні претензії Москви. Кремль висуває ультиматуми щодо повного контролю над Донецькою областю, що офіційний Київ категорично відкидає. Окрім того, сторони перейшли до обговорення статусу тимчасово окупованих територій та майбутніх гарантій безпеки. Тут також існують суттєві розбіжності: Білий дім пропонує план на 15 років, тоді як Україна наполягає на зобов’язаннях терміном від 30 до 50 років.

Аналітики зазначають, що перенесення переговорного майданчика з Абу-Дабі до Європи свідчить про спробу прискорити дипломатичний процес, проте реальний прогрес ускладнюється безперервними атаками РФ на енергетичну інфраструктуру України.

Як Росія намагається зірвати переговори

Нагадаємо, напередодні чергового раунду переговорів Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні, основною ціллю якої стала енергетична інфраструктура. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, емоційно відреагувавши на обстріли.

За його словами, удар був спеціально спланований так, щоб завдати максимальних пошкоджень енергосистемі. Глава держави наголосив, що такі атаки є ударами проти життя мирних громадян, а Росія має понести відповідальність за агресію. Він підкреслив, що ефективність дипломатії залежить від посилення санкційного тиску на РФ, безперебійної підтримки української армії та зміцнення системи ППО.

Вранці 17 лютого у Києві та більшості областей було оголошено повітряну тривогу через загрозу ракетних ударів і атак безпілотників. За даними Повітряних сил, фіксувалися пуски крилатих ракет Х-101/555 зі стратегічної авіації РФ (Ту-95/Ту-160).

Наслідки атак зафіксовано у низці регіонів. У Дніпрі та області пошкоджено підприємства, адміністративні будівлі, житло й автомобілі, сталися пожежі. В Одесі безпілотники влучили в об’єкти інфраструктури та житлові будинки, є постраждалі. Через знеструмлення частина міста залишилася без водопостачання. У Кіровоградській області загорівся приватний будинок, в Івано-Франківській — пролунали вибухи в районі Бурштина, у Львівській області працювала ППО. Вибухи також лунали в інших областях України.

Президент наголосив, що саме Москва продовжує масовані атаки та штурми, тому для досягнення справедливого миру необхідно посилювати тиск на державу-агресора.

Навіть у день переговорів, в Україні була зафіксована повітряна тривога через дії російської армії.

Моніторингові канали повідомляли про те, що була зафіксована активність на полігоні «Капустин Яр», що Астраханській області. Спостерігався можливий пуск балістичної ракети «Орешнік».